У статті висвітлено результати оцінки динаміки якості життя пацієнтів після холецистектомії під впливом програми фізичної реабілітації. Включено у дослідження 46 осіб, віком від 25 до 60 років, які в амбулаторних умовах за допомогою методу рандомізації були розподілені на дві групи: основну групу (ОГ) (n=26) де особи займалася гідрокінезітерапією (2 рази в тиждень тривалістю 3 місяці із тривалістю сеансу 40 хвилин) та отримували медикаментозне лікування; та контрольну групу (КГ) (n=20), особи якої приймали тільки медикаментозні засоби. Визначали фізичний та психічний компоненти якості життя за опитувальником SF-12 до початку проведення програми реабілітації та через 3 місяці. При вторинному обстеженні встановлено статистично значуще збільшення (р<0,05) показників якості життя у порівнянні із первинним обстеженням та статистично значущу різницю відносно показника за досліджуваними показниками між КГ та ОГ при вторинному обстеженні. Таким чином, програма фізичної реабілітації після лапароскопічної холецистектомії, демонструє переваги та позитивний вплив на якість життя пацієнтів.
The article highlights the results of assessing the dynamics of the quality of life of patients after cholecystectomy under the influence of a physical rehabilitation program. The study included 46 people aged 25 to 60 years, who were randomly divided into two groups: the main group (MG) (n=26), where people were engaged in hydrokinesitherapy (2 times a week for 3 months with a session duration of 40 minutes) and received medication; and the control group (CG) (n=20), whose patients took only medications. Statistical analysis methods were performed depending on the distribution of the statistical sample using Student's parametric criteria. The method of descriptive statistics (mean, standard deviation) was used to represent the data obtained. The results were considered statistically significant at p<0,05. The physical and mental components of quality of life were determined by the SF-12 questionnaire before the start of the rehabilitation program and after 3 months. In the primary examination of the physical and mental components of the quality of life assessment in CG and MG patients using the SF-12 questionnaire, no statistically significant difference was found. The secondary examination revealed a statistically significant increase (p<0,05) in quality of life indicators compared to the primary examination. In the MG group, the physical component increased by 35.1%, and the mental component - by 27.3%. In the control group, the physical component increased by 11.2% and the mental component by 10.5%. At the same time, a statistically significant difference was found in relation to the index for the studied indicators between the CG and MG at the secondary examination. Thus, the program of physical rehabilitation after laparoscopic cholecystectomy demonstrates the benefits and positive impact on the quality of life of patients.
