Вплив програми занять оздоровчо-рекреаційною руховою активністю на резильєнтність здобувачів вищої освіти в умовах війни

Abstract

Резильєнтність є фундаментальною особистісною характеристикою, що визначає здатність здобувачів вищої освіти ефективно адаптуватися до викликів освітнього процесу, соціального середовища та стресових умов, включаючи умови воєнного стану. Мета роботи – визначити вплив рухової активності на рівень резильєнтності здобувачів вищої освіти в умовах війни та обґрунтувати ефективні підходи для розвитку психологічної стійкості за допомогою засобів оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Методи дослідження: теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури та документальних матеріалів, Інтернет-ресурсів, методи оцінки рухової активності, психодіагностичні методи дослідження, методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 40 здобувачів вищої освіти (середній вік 18,4 ± 0,8 роки). Результати дослідження. Розроблена програма оздоровчо-рекреаційної рухової активності (тривалість – 12 тижнів, кратність – 3 заняття на тиждень по 80 хвилин) включає кардіо- та силові вправи, дихальні техніки, релаксаційні вправи та психологічні практики. Ефективність запропонованої програми оздоровчо-рекреаційної рухової активності оцінювалася в рамках перетворювального педагогічного експерименту. Встановлено зміни у рівні рухової активності студенток. Більшість учасниць продемонстрували підвищення загального рівня рухової активності, зокрема зросла кількість часу, витраченого на рухову активність середньої та високої інтенсивності. Покращилися показники стресостійкості: кількість учасниць із середнім та високим рівнем резильєнтності зросла, а кількість респонденток із низькими показниками суттєво зменшилася. Висновки. Програма покращує резильєнтність студентів, сприяючи зниженню фізичного виснаження, тривожності, депресивного стану, посилює адаптивні механізми та емоційну стабільність.

Resilience is a fundamental personal trait that determines the ability of university students to effectively adapt to the challenges of the educational process, social environment, and stressful conditions, including wartime situation. The objective of the work was to assess the impact of physical activity on the level of resilience in university students under war conditions and to substantiate effective approaches to the development of psychological resilience using recreational physical activity. Methods: theoretical analysis of professional scientific and methodological literature and documentary materials, Internet resources; methods of assessing physical activity, psychodiagnostic methods, and methods of mathematical statistics. The study involved 40 university students with an average age of 18.4 ± 0.8 years. Results. The developed program of health-enhancing recreational physical activity (duration: 12 weeks, frequency: 80 minutes classes 3 days per week) included cardio and strength exercises, breathing techniques, relaxation exercises, and psychological practices. The effectiveness of the developed program of health-enhancing recreational physical activity was assessed within the framework of a transformation pedagogical experiment. Changes in the level of physical activity were established in female students. Most participants demonstrated an increase in the overall level of physical activity, in particular, the amount of time spent on physical activity of medium and high intensity increased. Stress tolerance indicators improved: the number of participants with medium and high levels of resilience increased, and the number of respondents with low levels significantly decreased. Conclusions. The program improves students' resilience, contributing to the reduction of physical exhaustion, anxiety, depression, strengthens adaptive mechanisms and emotional stability.