У статті обґрунтовано думку про те, що суб’єктно-середовищний підхід у вдосконаленні змісту тьюторської стратегії закладу освіти відіграє значну роль. Автором обґрунтовано думку про те, що в контексті індивідуалізації та тьюторської підтримки учнів важливим є впровадження суб’єктно-середовищного підходу, який враховує взаємодію особистості (суб’єкта) з освітнім середовищем. Автором доведено, що такий підхід уможливлює створення умов для гармонійного розвитку ключових компетентностей учнів, враховуючи не лише академічні, а й соціокультурні й особистісні аспекти.
У статті зазначено, що суб’єктно-середовищний підхід акцентує увагу на тому, що кожен учень є активним учасником процесу навчання, а освітнє середовище має виступати інструментом для розвитку його потенціалу. Автором у статті обґрунтована думка про те, що удосконалення змісту тьюторської стратегії з урахуванням цього підходу сприяє формуванню в учнів самостійності, креативності та відповідальності за власний освітній шлях.
На основі вивчення науково-педагогічних джерел автором проаналізовано зміст дефініцій «освітнє середовище» та «суб’єктність» та зроблено висновки про їх інтегративність. Зазначена необхідність варіативність освітнього середовища, яка уможливлює орієнтацію на активну позицію учасників освітнього процесу, зокрема, тьюторсько-го, індивідуалізацію та персоналізацію (зумовлює суб’єкт-суб’єктні відносини). Розглянуто поняття суб’єктності учнів з точки зору розвитку та саморозвитку їх особистості та наголошено, що середовище закладу загальної середньої освіти є своєрідним соціокультурним простором, у якому відбувається формування суб’єктності учнів. Автором зроблено висновки, що суб’єктно-середовищний підхід у трансформуванні змісту тьюторської стратегії може бути шляхом вирішення проблем щодо розвитку універсальних компетентностей учнів шляхом перетворення освітнього середовища.
The article substantiates the opinion that the subject-environmental approach plays a significant role in improving the con-tent of the tutoring strategy of educational institutions. The author argues that in the context of individualization and tutoring support for students, it is essential to implement a subject-environmental approach that takes into account the interaction of the individual (subject) with the educational environment. It is demonstrated that such an approach enables the creation of conditions for the harmonious development of students' key competencies, considering not only academic but also sociocul-tural and personal aspects.
The article emphasizes that the subject-environmental approach highlights the idea that each student is an active participant in the learning process, while the educational environment should serve as a tool for developing their potential. The author substantiates that improving the content of the tutoring strategy with this approach contributes to the formation of students’ independence, creativity, and responsibility for their educational trajectory.
Based on the study of scientific and pedagogical sources, the author analyzes the content of the definitions "educational environment" and "subjectivity," concluding their integrative nature. The need for variability in the educational environment is noted, as it facilitates the orientation toward the active role of participants in the educational process, including tutoring, individualization, and personalization (ensuring subject-subject relationships). The concept of students' subjectivity is examined in terms of the development and self-development of their personality, emphasizing that the environment of a general secondary education institution is a kind of sociocultural space in which students' subjectivity is formed.
The author concludes that the subject-environmental approach in transforming the content of the tutoring strategy can address issues related to the development of students' universal competencies by transforming the educational environment.
