У статті досліджено теоретичні аспекти, нормативно-правову базу та актуальні проблеми, що виникають при забезпеченні прав і свобод біженців та внутрішньо переміщених осіб як суб’єктів адміністративного права в умовах воєнного стану. Описана проблема є надзвичайно актуальною для України, адже у зв’язку зі збройною агресією зі сторони рф наразі на всій території України введено воєнний стан і велика кількість українців вимушена була покинути своє місце проживання та переселитися до інших більш безпечних регіонів або виїхати за кордон.
Розглянуто основні нормативні акти, що регулюють правові статуси біженців та внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного стану та забезпечують їхню роль як суб’єктів адміністративного права. Виокремлено принципову різницю між статусами біженця та внутрішньо переміщеної особи, що залежить від того чи покинула особа межі країни свого громадянства чи ні. Опрацьовано дослідження науковців щодо питання правового статусу зазначених категорій осіб та його специфіку. Зазначено проблемні аспекти, що виникають при реалізації гарантій внутрішньо переміщених осіб.
Проаналізовано кількісні показники щодо осіб зі статусами біженців та ВПО від початку повномасштабного вторгнення та введенням воєнного стану. Зазначено, що на сьогодні це дуже високий показник. Близько 30% від всього населення України мають статус біженця або внутрішньо переміщеної особи.
Наголошено про необхідність значної уваги та посилення відповідних заходів від приймаючих територіальних громад для реалізації місцевої політики з питань підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб з урахуванням їх потреб. Також зазначено про необхідність розробки спеціального механізму та порядку на державному рівні, що спонукатиме українських біженців повертатися із-за кордону.
У статті зроблені висновки щодо питання біженців та внутрішньо переміщених осіб як суб’єктів адміністративного права в умовах воєнного часу.
The article examines the theoretical aspects, legal framework, and current problems that arise when ensuring the rights and freedoms of refugees and internally displaced persons as subjects of administrative law under martial law. The described problem is extremely relevant for Ukraine, because due to armed aggression by the russian federation, martial law has been imposed on the entire territory of Ukraine and a large number of Ukrainians have been forced to leave their place of residence and move to other safer regions or go abroad.
The main normative acts regulating the legal status of refugees and internally displaced persons in the conditions of martial law and ensuring their role as subjects of administrative law are considered. The fundamental difference between the statuses of a refugee and an internally displaced person is highlighted, which depends on whether the person left the borders of the country of his citizenship or not. Research by scientists on the issue of the legal status of the specified categories of persons and its specifics has been developed. Problematic aspects arising in the implementation of guarantees for internally displaced persons are noted.
Quantitative indicators regarding persons with the status of refugees and IDPs since the beginning of the full-scale invasion and the introduction of martial law have been analyzed. It is noted that today this is a very high indicator. About 30% of the entire population of Ukraine have the status of a refugee or an internally displaced person.
The need for significant attention and strengthening of appropriate measures from the host territorial communities for the implementation of local policy on support and integration of internally displaced persons, taking into account their needs, was emphasized. It is also mentioned the need to develop a special mechanism and procedure at the state level that will encourage Ukrainian refugees to return from abroad.
The article draws conclusions on the issue of refugees and internally displaced persons as subjects of administrative law in wartime conditions.
