Правовий захист туристів: безпека в готелях та ресторанах

Abstract

Стаття присвячена правовому захисту туристів у сфері забезпечення безпеки в готелях та ресторанах. Мета дослідження – показати особливості правового забезпечення безпеки туристів у готельній та ресторанній сфері. В ході наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання, зокрема аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація нормативно-правових актів. Результати дослідження показують, що організація безпеки в готелях та ресторанах є складним процесом, який охоплює широкий комплекс заходів з метою забезпечення фізичного та правового захисту туристів. Для досягнення належного рівня безпеки необхідне створення відповідних умов проживання, дотримання пожежної безпеки та санітарно-гігієнічних стандартів. Велика увага приділяється підготовці персоналу для адекватного реагування на можливі ризики та інформуванню гостей про правила безпеки й потенційні загрози. Розроблене законодавче поле забезпечує захист прав споживачів туристичних послуг, визначаючи стандарти, що стосуються збереження здоров’я та життя відвідувачів. Досліджено, що правове регулювання безпеки в готельному та ресторанному секторі України базується як на національних законодавчих актах, таких як Конституція України, Закон «Про туризм» і Закон «Про захист прав споживачів», так і на міжнародних документах, серед яких Хартія туризму, Кодекс туриста, Гаазька декларація і Глобальний етичний кодекс туризму. Ці нормативи встановлюють мінімальні вимоги та гарантії, спрямовані на забезпечення високого рівня безпеки туристів. Важливо зазначити, що в Україні досить поширеною є судова практика у сфері готельного та ресторанного бізнесу, де більшість спорів пов’язані з недотриманням стандартів безпеки. Водночас, альтернативний метод позасудового врегулювання конфліктів, зокрема медіація, поступово набуває популярності як перспективний механізм вирішення конфліктів, однак потребує подальшого розвитку та вдосконалення нормативно-правової бази. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його результатів для підвищення безпеки туристів та вдосконалення правового регулювання в туристичній галузі.

The article addresses the legal protection of tourists in ensuring safety in hotels and restaurants. The study aims to highlight the specifics of legal provisions for tourist safety in the hotel and restaurant sectors. The research employed general scientific methods of cognition, including analysis, synthesis, comparison, generalization, and systematization of regulatory acts. The findings indicate that organizing safety in hotels and restaurants is a complex process involving a wide range of measures to ensure the physical and legal protection of tourists. Achieving an adequate level of safety requires the creation of proper living conditions, adherence to fire safety protocols, and sanitary-hygienic standards. Significant attention is given to training staff to respond adequately to potential risks and informing guests about safety rules and possible threats. The developed legislative framework protects the rights of consumers of tourism services by establishing standards related to the health and safety of visitors. The study shows that legal regulation of safety in Ukraine’s hotel and restaurant sector is based on national legislation, including the Constitution of Ukraine, the Law "On Tourism," and the Law "On Consumer Protection," as well as international documents, such as the Tourism Charter, the Tourist Code, the Hague Declaration, and the Global Code of Ethics for Tourism. These regulations set minimum requirements and guarantees aimed at ensuring a high level of tourist safety. It is noteworthy that in Ukraine, there is extensive judicial practice in the hotel and restaurant business sector, with most disputes related to non-compliance with safety standards. Meanwhile, the alternative method of out-of-court conflict resolution, particularly mediation, is gradually gaining popularity as a promising mechanism for resolving conflicts; however, it requires further development and improvement of the regulatory framework. The practical significance of the study lies in the potential application of its results to enhance tourist safety and improve legal regulation in the tourism sector.