Мета роботи. Аналіз історичних та історіографічних джерел для з’ясування стану наукового розроблення проблеми життя і діяльності владики Софрона Мудрого (1923–2014), монаха-василіянина, ректора Української папської колегії святого Йосафата, співробітника української секції Радіо Ватикану, ректора Івано-Франківського теологічно-катехитичного духовного інституту (теологічної академії), єпископа Івано-Франківської єпархії УГКЦ. Результати. У статті розглянуто процес зародження та розвитку історіографічних джерел про життя та діяльність єпископа УГКЦ Софрона Мудрого, окреслено основні здобутки істориків та перспективні напрями подальших досліджень. Висновки. Автори обґрунтовують думку, що дослідження проблем національної та релігійної ідентичності українців потребують звернення до біографій відомих діячів Церкви. Історіографічний аналіз проблеми проведено з використанням двох підходів: послідовно хронологічного (виокремлено три умовні періоди: 1923–1994, 1994– 2014 і після 2014) та «принципу конуса» (із поділом на три групи історіографічних джерел). У результаті встановлено, що життя та діяльність владики Софрона Мудрого в історіографії поступово стають предметом уваги дослідників, передусім істориків, релігієзнавців і богословів. Основний акцент у працях сучасних дослідників зроблено на діяльність владики Софрона Мудрого як ректора закладу вищої богословської освіти та єпископа-ординарія УГКЦ в Івано-Франківську. Однак ще багато сторінок його біографії чекають майбутніх дослідників.
The aim of the work. Analysis of historical and historiographical sources to clarify the state of scientific development of the problem of the life and work of Bishop Sophron the Wise (1923–2014), a Basilian monk, rector of the Ukrainian Pontifical College of St. Josaphat, employee of the Ukrainian section of Vatican Radio, rector of the Ivano-Frankivsk theological and catechetical spiritual institute (hence the theological academy), bishop of the Ivano-Frankivsk Diocese of the UGCC. The results. The article examines the process of creation and development of historiographical sources about the life and activities of the UGCC bishop Sofron the Wise, outlines the main achievements of historians and promising directions for further research. Conclusions: The authors justify the opinion that the study of the problems of the national and religious identity of Ukrainians requires turning to the biographies of famous figures of the Church. The historiographical analysis of the problem was carried out using two approaches: «consecutively chronological» (three conditional periods are distinguished: 1923–1994, 1994–2014 and after 2014) and «cone principle» (with division into three groups of historiographical sources). As a result, it was established that the life and activity of Bishop Sofron the Wise in historiography is gradually becoming the subject of attention of researchers, primarily historians, religious scholars and theologians. The main emphasis in the writings of modern researchers is on the activities of Bishop Sofron the Wise as rector of the institution of higher theological education and ordinary bishop of the UGCC in Ivano-Frankivsk. However, many more pages of his biography await future researchers.