У дисертаційній роботі здійснено комплексний – семантико-функціональний і
прагматичний – аналіз речень, що мають у своєму складі пояснювальний компонент.
Уперше в українському мовознавстві встановлено основні типи речень із
пояснювальними відношеннями. Описано семантико-синтаксичну структуру пояснювальних конструкцій з урахуванням функціонально-змістового плану вираження семантики пояснення, іллокутивної мети адресанта мовлення та стильової зумовленості породження й використання їх у сучасній українській мові. З’ясовано мовні засоби вираження категорійної семантики пояснення: власне-пояснення (ототожнення), пояснення-уточнення, пояснення-виокремлення, пояснення-висновку та пояснювальних відношень «загальне – часткове».
Схарактеризовано особливості уведення пояснювального компонента в структуру простого і складного речень та використання у діалогічних і монологічних надфразних єдностях.
The present thesis includes the complex semantic-syntactic functional and pragmatic
analysis of the sentences which include the explanatory component. For the first time the main types of sentences with explanatory relations have been defined in Ukrainian linguistics. Which means that the semantic-syntactic structure of the explanatory constructions have been described hereby with regard for function-contents plan of semantic expression, the allocated intention made by speaker, the style conditionality caused by them and their application in a modern Ukrainian language. The expression language means of a categorical semantics: self-expression (identification), definition-elucidation, elucidation of partitioning, elucidation of conclusion and ‘general and partial’ explanatory relations have been determined in this thesis. The peculiarity of explanatory component application in the structure of simple and compound sentence has been characterized herewith as well as their application in dialogic and monological phrasal unities.
