Проведений аналіз сутнісних ознак поняття інформаційно-аналітичної компетентності у дослідженнях сучасних науковців, його структури і співвідношення складників досліджуваного феномена. Зазначено, що в тлумаченні провідних науковців інформаційно-аналітична діяльність визначає прояви відповідної компетентності у процесі професійної діяльності майбутніх фахівців і передбачає сформованість компонентів: мотиваційного (прагнення здобувачів до віднаходження необхідної професійно актуальної інформації у різних джерелах), знаннєвого (обізнаність у сфері цифрових технологій у контексті методів і засобів пошуку, зберігання та аналітико-синтетичну обробку інформації), технологічного (володіння уміннями, алгоритмами, способами, досвідом застосовувати різні технології у професійній діяльності); рефлексивного (усвідомлення необхідності інформаційно-аналітичної діяльності, вміння аналізувати особистий досвід у цій галузі, оцінювати результативність проведеної роботи, здатність віднаходити помилки та вміння їх ефективно виправляти), творчого (прояв креативного професійного мислення та вмінь, індивідуальних здібностей, котрі впливають на результативність майбутньої професійної діяльності). Запропоновано авторське тлумачення дефініції «інформаційно-аналітична компетентність майбутніх учителів математики» як інтегративну якість особистості, котра характеризується наявністю аналітико-синтетичних знань, умінь, навичок, здатностей і ставлень, отриманих шляхом ефективного пошуку, систематизації й інтерпретації різноаспектної інформації із метою забезпечення ухвалення відповідальних рішень і розв’язання окреслених завдань у процесі діяльності в динамічному суспільстві). У структурі інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх учителів математики виокрем-лені наступні компоненти: мотиваційно-ціннісний (прагнення до здійснення пошуку, отримання значущої інформації та досягнення мети; морально-етичні якості); когнітивно-аналітичний (наявність теоретичних, методичних і технологічних знань; здатність до аналізу й синтезу інформації, її формалізації і порівняння); діяльнісно-технологічний (володіння аналітичними уміннями і прийомами, способами та алгоритмами аналітико-синтетичної обробки інформації; наявність досвіду застосування інформаційно-комунікаційних технології у пошуковій діяльності; оцінно-рефлексивний (розвиток навичок самоконтролю і самоосвіти, здатність до рефлексії).
This article is an analysis of the essential features of the concept of the informational-analytical competence in the studies of modern scientists, its structure and the ratio of the components of the phenomenon under study has been carried out. It has been noted that in the interpretation of leading scientists, the informational-analytical activity determines the manifestations of appropriate competences in the professional activity of future specialists and assumes the formation of motivational (the desire of applicants to find the necessary professionally relevant information in various sources), knowledge (awareness in the field of digital technologies in the context of methods and means of search, storage and analytical-synthetic processing of information), technological (possession of skills, algorithms, methods, experience to apply various technologies in professional activity); reflective (awareness of the need for information and analytical activity, the ability to analyze personal experience in this field, evaluate the effectiveness of the work performed, the ability to find errors and the ability to effectively correct them), and creative (manifestation of creative professional thinking and skills, individual abilities that affect the effectiveness of the future professional activities) components. The author’s interpretation of the definition «informational-analytical competence of future math teachers» has been proposed as an integrative quality of the personality, which is characterized by the presence of analytical and synthetic knowledge, abilities, skills, and attitudes, obtained by effective search, systematization and interpretation of multifaceted information in order to ensure the adoption of responsible decisions and solving of the defined tasks in the process of activity in a dynamic society). In the structure of informational-analytical competence of future math teachers, the following components have been distinguished: motivational-valuable (the desire to search, obtain meaningful information and achieve the goal; moral and ethical qualities); cognitive-analytical (availability of theoretical, methodical and technological knowledge; ability to analyze and synthesize information, its formalization and comparison); activity-technological (possession of analytical skills and techniques, methods and algorithms of analytical-synthetic processing of information; experience in the use of information and communication technologies in search activities); evaluation-reflective (development of self-control and self-education skills, ability to reflect).
