Політика ізоляції, яка систематично здійснюється на всіх рівнях суспільного буття має важкі культурні, соціальні та антропологічні наслідки для суспільств, які тривалий час перебувають за залізною завісою. Ці наслідки даються в знаки не тільки на поколінні яке перебувало в ізоляції, не тільки гальмують розвиток країни, усуваючи її з світових інформаційних та комунікативних потоків, ізолюючи від загальносвітового економічного, політичного та соціокультурного життя, але й проступають крізь пласти колективної пам’яті в майбутніх поколіннях.
The policy of isolation, systematically implemented at all levels of social life, has severe cultural, social, and anthropological consequences for societies that have long been behind the Iron Curtain. These consequences are felt not only by the generation that experienced the isolation, but they also hinder the country's development by excluding it from global information and communication flows, isolating it from global economic, political, and sociocultural life. Furthermore, these effects resurface in the collective memory of future generations.
