Теоретичний аналіз феномену посттравматичного зростання у зарубіжній науковій літературі

Abstract

Стаття дозволяє отримати загальне уявлення про поняття «посттравматичне зростання» у психології, ознайомитись з актуальними науковими роботами зарубіжних вчених, присвячених вивченню цієї проблематики та визначити найбільш проблемні питання у дослідженні зазначеного феномену. Протягом останніх століть наукова література в галузі психічного здоров’я в основному зосереджувалася на негативних наслідках травматичних подій. Тільки віднедавна все більший інтерес науковців привертають особливості стійкості (резильєнтності) та можливі позитивні наслідки травми. Це призвело до появи концепції посттравматичного зростання (ПТЗ), яке визначають як позитивні психологічні зміни, що виникають в результаті подолання важких життєвих обставин. У статті поданий аналіз наукових праць, які розкривають феномен ПТЗ. Визначено основні теоретичні підходи до розуміння посттравматичного зростання. Серед них теорія динамічних систем, модель посттравматичного зростання Р. Тедескі та Л. Калхуна, концепція С. Джозефа та А. Лінлі, модель наративної трансформації Дж. Палса та Д. МакАдамса, а також теорія С. Хобфолла та колег «зростання, орієнтованого на дії». Основна увага акцентується на п’яти сферах життя, що зазнають позитивних змін в ході посттравматичного зростання. Це покращення взаємин з людьми, усвідомлення нових можливостей, розвиток відчуття внутрішньої сили, духовне зростання та підвищення цінності життя. Наголошено, що існує взаємозв’язок між посттравматичним зростанням та посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Зазначено, що ці явища можуть співіснувати, не будучи взаємовиключними. Описано соціальні та психологічні ресурси, які відіграють фундаментальну роль у розвитку ПТЗ, сприяючи адаптації та трансформації особистості після переживання травми. Подані у статті результати теоретичного дослідження є корисними для опрацювання дослідниками, студентами, фахівцями в сфері охорони психічного здоров’я.

The article aims to get a general idea of the concept of “post-traumatic growth” in psychology, get acquainted with the current scientific works of foreign scientists devoted to the study of this issue and identify the most problematic issues in the study of this phenomenon. Over the past centuries, the scientific literature in the field of mental health has mainly focused on the negative consequences of traumatic events. Only recently, the peculiarities of resilience and possible positive consequences of trauma have attracted increasing interest of scientists. This has led to the emergence of the concept of post-traumatic growth (PTG), which is defined as positive psychological changes that arise as a result of overcoming difficult life circumstances. The article analizes the scientific works that reveal the phenomenon of PTG. The main theoretical approaches to understanding post-traumatic growth have been identified. Among them are the theory of dynamic systems, the post-traumatic growth model by R. Tedeschi and L. Calhoun, the concept of S. Joseph and A. Linley, narrative transformation model by J. Pals and D. McAdams, as well as the “action-oriented growth” theory by S. Hobfall and colleagues. The focus is on five areas of life that undergo positive changes during post-traumatic growth. These include improving relationships with people, realizing new opportunities, developing a sense of inner strength, spiritual growth and increasing the value of life. It is emphasized that there is a relationship between post-traumatic growth and post-traumatic stress disorder (PTSD). It is noted that these phenomena can coexist without being mutually exclusive. Social and psychological resources that play a fundamental role in the development of PTSD, contributing to the adaptation and transformation of the individual after experiencing trauma, are described. The results of the theoretical research presented in the article are useful for researchers, students, and specialists in the field of mental health care.