У статті проаналізовано актуальні тенденції забезпечення конституційних прав людини в умовах цифровізації. Зазначено про вплив нових цифрових технологій, таких як штучний інтелект, блокчейн та ін., на конституційні принципи та права людини. Визначено, що ключовими проблемами є захист права на приватність та персональні дані в умовах тотального збору інформації, забезпечення рівного доступу до цифрових технологій та послуг, недопущення дискримінації з боку алгоритмів штучного інтелекту, збалансування свободи вираження поглядів в інтернеті з іншими правами та інтересами. Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу на основі концепції «цифрового конституціоналізму». Це передбачає як теоретичне переосмислення сутності та змісту конституційних прав в цифрову епоху, так і розробку практичних механізмів їх захисту – вдосконалення законодавства, посилення інституційних гарантій, налагодження співпраці між різними стейкхолдерами. Установлено, що цифровізація суттєво впливає на реалізацію основних конституційних прав людини в інформаційній сфері, зокрема права на приватність, свободу слова та інформаційну безпеку. Право на приватність може порушуватися через збір та обробку персональних даних в мережі Інтернет, витоки цих даних, неконтрольований доступ до особистої інформації користувачів. Зазначено, що до цифрових права належать право про свободу вираження думки і слова, приватність, право на інформацію, право на участь в управлінні державними справами тощо, і такі, як право бути забутим, право на анонімність, право на Інтернет.
Підкреслено, що розвиток соцмереж та інших інтернет-платформ створює нові можливості для реалізації права на свободу слова. Водночас поширення фейків, пропаганди, мови ворожнечі загрожує цьому праву і потребує додаткових законодавчих механізмів боротьби з деструктивним контентом. Доведено, що забезпечення прав людини в умовах цифрової трансформації потребує правового, організаційного, технічного та матеріального забезпечення, що зумовлює необхідність удосконалення не лише діяльності держави. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства у цій сфері.
The article analyzes current trends in the provision of constitutional human rights in the conditions of digitalization. The impact of new digital technologies, such as artificial intelligence, blockchain, etc., on constitutional principles and human rights is noted.
It was determined that the key issues are the protection of the right to privacy and personal data in conditions of total information collection, ensuring equal access to digital technologies and services, preventing discrimination by artificial intelligence algorithms, balancing freedom of expression on the Internet with other rights and interests.
Solving these problems requires a comprehensive approach based on the concept of “digital constitutionalism”. This involves both a theoretical rethinking of the essence and content of constitutional rights in the digital age, and the development of practical mechanisms for their protection – improving legislation, strengthening institutional guarantees, establishing cooperation between various stakeholders.
It has been established that digitization significantly affects the realization of basic human constitutional rights in the information sphere, in particular the right to privacy, freedom of speech, and information security. The right to privacy may be violated due to the collection and processing of personal data on the Internet, leaks of this data, uncontrolled access to personal information of users. It is noted that digital rights include the right to freedom of expression of opinion and speech, privacy, right to information, right to participate in the management of state affairs, etc., and such as the right to be forgotten, the right to anonymity, the right to the Internet. It is emphasized that the development of social networks and other Internet platforms creates new opportunities for the exercise of the right to freedom of speech. At the same time, the spread of fakes, propaganda, and hate speech threatens this right and requires additional legislative mechanisms to combat destructive content. It has been proven that the provision of human rights in the conditions of digital transformation requires legal, organizational, technical and material support, which makes it necessary to improve not only the activities of the state. Ways to improve the legislation in this area are proposed.
