Стаття присвячена підготовці пропозицій та рекомендацій щодо подолання правової невизначеності у сфері релокації суб’єктів господарювання. В Україні масова релокація підприємств почалась під впливом повномасштабного військового вторгнення. Держава, як і компанії не були готові до можливого переміщення, що було зумовлено відсутністю відповідного законодавчого регулювання та відсутністю повноцінної державної політики у сфері релокації. Бізнес починає розглядатись не тільки з точки зору поповнення бюджету, а як потужний партнер, який дозволяє забезпечувати зайнятість населення, взяти на себе додаткові зобов’язання з реалізації соціальних та інших ініціатив. В свою чергу, завдання держави надати поштовх для відновлення ділової активності, зокрема і через релокацію.
В Україні було відсуне будь-яке законодавство, яке регулювало релокації суб’єктів господарювання. Надалі, як реакція на військові події, у 2022 році було прийнято окремі нормативно-правові акти в цьому напрямку. В межах дослідження обґрунтовано концепцію комплексного спеціального законодавства України у сфері релокації бізнесу. Так, запропоновано розробити та затвердити наступні нормативно-правові акти: Стратегію державної політики щодо оптимізації ризиків бізнесу під впливом економічно небезпечних подій, закон України щодо забезпечення економічної стійкості бізнесу під впливом економічно небезпечних подій; Державну програму розвитку релокації бізнесу та місцеві програм розвитку релокації бізнесу та інші. Запропонована класифікація спеціального законодавства у сфері релокацію суб’єктів господарювання. Обґрунтовано необхідність розробки та прийняття локальних актів суб’єктів господарювання – протоколів («дорожніх карт»), які можуть бути задіяні для здійснення релокації при виникненні тих чи інших економічно небезпечних подій.
The article is aimed at developing proposals and recommendations for overcoming legal uncertainty in the area of relocation of business entities. In Ukraine, the mass relocation of enterprises began under the influence of a full-scale military invasion. The state and companies were not prepared for the possible relocation due to the lack of appropriate legislative regulation and the absence of a comprehensive state policy on relocation.
Business is beginning to be viewed not only as a source of budget revenues, but also as a powerful partner that allows it to provide employment and take on additional obligations to implement social and other initiatives. In turn, the government’s task is to provide an impetus for the resumption of business activity, including through relocation.
In Ukraine, any legislation that regulated the relocation of business entities was put aside. Subsequently, in response to military events, in 2022, certain regulations were adopted in this area. The study substantiates the concept of comprehensive special legislation of Ukraine in the field of business relocation. Thus, it is proposed to develop and approve the following regulatory legal acts: The State Policy Strategy for Optimising Business Risks under the Impact of Economically Dangerous Events, the Law of Ukraine on Ensuring Economic Sustainability of Business under the Impact of Economically Dangerous Events; the State Programme for Business Relocation Development and local programmes for business relocation development, and others. The author proposes a classification of special legislation in the field of business relocation.
The author substantiates the need to develop and adopt local acts of business entities – protocols (‘road maps’) which can be used for relocation in the event of certain economically dangerous events.
