Стаття присвячена з’ясуванню особливостей забезпечення потреб Збройних сил України (далі – ЗСУ) як суб’єкта сектору безпеки і оборони держави. З’ясовано, що ЗСУ є складовою сектору безпеки і оборони суб’єкти якого здійснюють захист її національних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз. Наголошено, що положення Конституції України, які закріплюють повноваження ЗСУ, вказують на провідне місце останніх у структурі сектору безпеки і оборони держави. Визначено, що належна реалізація ЗСУ оборонної функції залежить від керівництва ними та забезпечення їх потреб. Встановлено, що з часу проголошення незалежності України ЗСУ перебувають в стані перманентного реформування, що негативно впливає їх діяльність. Причиною першої реформи армії стала їх невідповідність геополітичним реаліям та економічним можливостям країни, в результаті якої, незважаючи на відсутність єдиного документа, який регламентує реформування ЗСУ, було скорочено чисельність армії, кількість озброєння та військової техніки. В подальшому ухвалені програми реформування і розвитку ЗСУ містили положення про необхідність належного забезпечення потреб останніх. Втім через систематичний зрив виконання плану заходів передбачених цими програмами та постійне недофінансування армії, рівень озброєння та військової техніки вдавалося забезпечити лише на мінімально необхідному рівні. З’ясовано, що видатки на ЗСУ жодного разу не відповідали міжнародній практиці розподілу фінансування на потреби армії. Водночас в умовах збройної агресії рф важливим ресурсом для ЗСУ є допомога від країн-партнерів. При цьому першочерговим завданням є вжиття заходів для забезпечення надходження озброєння та військової техніки в задовільному технічному стані з відповідною документацією, їх належний облік і створення власних дохідних джерел для фінансування армії.
The article is devoted to clarifying the peculiarities of meeting the needs of the Armed Forces of Ukraine (hereinafter – the Armed Forces) as a subject of the security and defense sector of the state. It was found that the Armed Forces is a component of the security and defense sector, whose subjects protect its national interests from external and internal threats. It is emphasized that the provisions of the Constitution of Ukraine, which establish the powers of the Armed Forces, indicate the leading place of the latter in the structure of the security and defense sector of the state. It was determined that the proper implementation of the defense function of the Armed Forces depends on their leadership and provision of their needs. It has been established that since the declaration of Ukraine’s independence, the Armed Forces have been in a state of permanent reformation, which negatively affects their activities. The reason for the first reform of the army was their inconsistency with the geopolitical realities and economic opportunities of the country, as a result of which, despite the lack of a single document regulating the reform of the Armed Forces, the size of the army, the amount of weapons and military equipment was reduced. Subsequently, the adopted programs for the reform and development of the Armed Forces contained provisions on the need to adequately meet the needs of the latter. However, due to the systematic disruption of the implementation of the plan of measures provided for by these programs and the constant underfunding of the army, the level of armaments and military equipment could only be provided at the minimum necessary level. It was found that the expenditures on the Armed Forces never corresponded to the international practice of allocating funding for the needs of the army. At the same time, in the conditions of armed aggression of the Russian Federation, an important resource for the Armed Forces is help from partner countries. At the same time, the primary task is to take measures to ensure the arrival of weapons and military equipment in satisfactory technical condition with appropriate documentation, their proper accounting and the creation of own sources of income to finance the army.
