У дисертації досліджено актуальну проблему формування слухової уваги майбутніх учителів музичного мистецтва. Завдяки цілеспрямованому формуванню слухової уваги, студент факультету мистецтв набуває здібності чути в музичному творі набагато більше, ніж він міг вирізнити на початковому етапі. Для цього необхідно активізувати такий спосіб комунікації, коли студент буде відчувати свободу, щирість викладача, партнерське ставлення до себе, заражатися і надихатися сумісними творчими діями, а також наповнюватися радістю і успіхом такого діалогу. Слухова увага студентів факультетів мистецтв розглядається нами як форма психічної діяльності, що забезпечує зосередженість на процесі навчання, сприйняття і виконання музичних творів, спрямованість на спостереження, контроль, аналіз, усвідомлення, реалізацію та регулювання. Слухова увага майбутніх учителів музичного мистецтва розглядається нами з позиції системно-ціннісного, герменевтичного, рефлексивно-усвідомленого, гедоністичного та творчо-діяльнісного підходів.
The dissertation examines the actual problem of the formation of auditory attention of future music teachers. Thanks to the purposeful formation of auditory attention, a student of the Faculty of Arts acquires the ability to hear much more in a piece of music than he could distinguish at the initial stage. To do this, it is necessary to activate such a method of communication, when the student will feel the freedom, sincerity of the teacher, partner attitude towards himself, be infected and inspired by compatible creative actions, as well as be filled with joy and success of such a dialogue. Auditory attention of students of arts faculties is considered by us as a form of mental activity that ensures concentration on the process of learning, perception and performance of musical works, focus on observation, control, analysis, awareness, implementation and regulation. The auditory attention of future music teachers is considered by us from the standpoint of system-value, hermeneutic, reflexive-aware, hedonistic and creative-active approaches.
