Професійна діяльність концертмейстера: історичний аспект

Abstract

У статті висвітлюється сутність поняття концертмейстер, розглядаються шляхи становлення професійної діяльності концертмейстера, характеризуються основні якості зазначеної професії в контексті модернізації музично-педагогічної освіти. Виявлено, що концертмейстерська діяльність є невід’ємним складником музичної освіти. Наголошується на унікальності концертмейстера, що проявляється в його можливості акомпанувати виконавцям різних формацій, зокрема солістам (вокалістам, інструменталістам), вокальним чи інструментальним ансамблям, хоровим колективам. Досліджено історичні етапи еволюції концертмейстерської діяльності. Зазначено, що мистецтво супроводу на музичних інструментах з’явилося у той час, коли ритмічні удари супроводжували ритуальні танці та пісні первісних народів. Акомпанування на різних музичних інструментах зароджувалося з імпровізаторських здібностей музиканта. Мистецтво акомпанементу розглядалось як вміння імпровізувати на будь-якому інструменті, що забезпечувало певну професійну універсальність. У сучасній музичній педагогіці серед якісних особистісних характеристик концертмейстера виділяються моральні якості, широкий культурний світогляд, комунікативність, психологічна інтуїція, взаємодопомога, партнерська творчість. Серед професійних якостей концертмейстера визначаються ґрунтовні музично-теоретичні знання, наявність педагогічних і музичних здібностей, розвиненість умінь та навичок у методичній і виконавській сферах, майстерність виконання музичного твору, психолого-педагогічна готовність, узгодженість виконанням своєї партії з партією соліста. Визначаються взаємозв’язки між концертмейстерсько-педагогічною, акомпаніаторською, творчо-виконавською діяльністю. Особливого значення надається психологічній складовій професійної діяльності концертмейстера. Зазначено, що його психологічна готовність має значний вплив як на успішність процесу роботи у різних формах творчої співпраці, узгодженість виконання мистецького продукту, так і на кульмінаційний момент, а саме, концертний виступ.

The article highlights the essence of the concept of a concertmaster, examines the ways of becoming a concertmaster's professional activity, characterizes the main qualities of this profession in the context of the modernization of music-pedagogical education. It was found that concertmaster activity is an integral component of musical education. Emphasis is placed on the uniqueness of the concertmaster, which is manifested in his ability to accompany performers of various formations, in particular soloists (vocalists, instrumentalists), vocal or instrumental ensembles, choral groups. The historical stages of the evolution of the concertmaster's activity have been studied. It is noted that the art of accompaniment on musical instruments appeared at a time when rhythmic beats accompanied the ritual dances and songs of primitive peoples. Accompaniment on various musical instruments arose from the musician's improvisational abilities. The art of accompaniment was seen as the ability to improvise on any instrument, which ensured a certain professional versatility. In modern music pedagogy, moral qualities, a broad cultural outlook, communicativeness, psychological intuition, mutual assistance, partnership creativity stand out among the qualitative personal characteristics of a concertmaster. Among the professional qualities of a concertmaster are thorough musical and theoretical knowledge, the presence of pedagogical and musical abilities, the development of skills and abilities in the methodological and performing spheres, mastery of the performance of a musical piece, psychological and pedagogical readiness, consistency in the performance of one's part with the part of the soloist. Interrelationships between accompanist-pedagogical, accompanist, creative and performing activities are determined. Special importance is attached to the psychological component of the concertmaster's professional activity. It is noted that his psychological readiness has a significant impact both on the success of the work process in various forms of creative collaboration, the coherence of the performance of the artistic product, and on the culminating moment, namely, the concert performance.