На основі аналізу наукових джерел з філософії, психології, педагогіки обґрунтовано теоретико-методичні засади формування духовних цінностей особистості.
У статті автор доводить, що студентський вік є оптимальним для розвитку ціннісно-смислових структур свідомості особистості й характеризується як завершальний етап підготовки до вступу в самостійну професійну діяльність. У цьому віці моральні установки виявляються як ціннісні орієнтації в практичній діяльності й поведінці особистості, зростає роль переконання і відповідальності за життєвий вибір, за свої ціннісні орієнтації, зміцнюються такі якості, як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціативність, уміння керувати cобою, підвищується інтерес до духовно-моральних проблем. Виявлено потенціал навчальних дисциплін циклу загальної підготовки, позааудиторної діяльності у формуванні духовних цінностей студентської молоді, а саме: здійснено аналіз змісту навчальних дисциплін циклу загальної підготовки, висвітлено можливості означених дисциплін у формуванні духовних цінностей студентської молоді. З’ясовано факт недостатньої висвітленості в проаналізованих програмах сутності духовності, духовних цінностей особистості. Конструювання духовно спрямованого змісту навчання студентів передбачало корегування навчальних програм та оновлення методичного забезпечення навчальних дисциплін. Оптимізація пошуково-дослідної діяльності студентів в межах означених дисциплін циклу загальної підготовки мала на меті забезпечити сприятливі умови для опанування знань про особливості духовного світу людини, визначення духовних цінностей як феномену особистісного буття, способи їх прояву у суспільному житті. Обґрунтовано значущість і зміст педагогічної підтримки у процесі формування духовних цінностей студентської молоді як допомогу викладача, куратора академічної групи, спрямовану на формування глибокої внутрішньої мотивації до формування духовних цінностей, самоосвіти, самовиховання, а також сприяння адаптації до умов реального навчально-виховного процесу у закладі вищої освіти.
In the article the theoretical generalization and scientific solution of the problem of forming the spiritual values of student youth in the educational process of a higher educational establishment were first implemented. On the basis of analysis of scientific sources in philosophy, psychology, pedagogy the theoretical and methodological principles of formation of the individual's spiritual values are substantiated. It has been proved that the student's age is optimal for the development of person's consciousness value and semantic structures and is characterized as the final stage of preparation for starting an independent professional activity. At this age, moral instincts appear in the future as value orientations in the practice and behavior of the individual. It is at this age that the role of persuasion and responsibility for life choices and his own value orientations grows, such qualities as purposefulness, determination, perseverance, self-dependence, self-starting, ability to control oneself, are being strengthened, and the interest in spiritual and moral problems is being increased. The potential of social and humanitarian disciplines, extracurricular activities in the spiritual formation of students has been revealed, namely: the analysis of content of academic disciplines, the possibility of the indicated disciplines in the spiritual formation of students has been highlighted. The fact of insufficient illumination in the analyzed programs of a person's spirituality essence and spiritual values has been revealed. The construction of the spiritually oriented content of students' education involved the adjustment of educational programs and the updating of the methodological support of educational disciplines. The importance and content of pedagogical support in the process of formation of spiritual values of student youth as the help of a teacher, curator of an academic group, aimed at the formation of deep internal motivation for the formation of spiritual values, self-education, self-education, as well as promoting adaptation to the conditions of the real educational process in higher education, are substantiated institutions.
