Роботу присвячено визначенню анатомо-фізіологічних особливостей формування культури рухів школярів. Обґрунтовано актуальність питання підвищення ефективності занять фізичними вправами дівчат основної школи з порушенням постави є формування культури рухів. Встановлено, що порушення постави є передумовою появи супутніх захворювань та відхилень у фізичному розвитку та негативно впливають на культуру рухів, спотворюючи статуру, пластичність рухів, ходу, погіршують рухові досягнення під час занять фізичними вправами, зумовлюють зниження мотивації до рухової активності, негативно впливають на самопочуття дітей, зумовлюють появу психологічних комплексів та ускладнюють соціалізацію в учнівському колективі. За методом індексів, який включав визначення плечового індексу, що характеризує рівень сутулості (кіфотичної постави), та показника вертикального викривлення хребта, що вказує на наявність сколіотичної постави з’ясовано, що 26,3% школярок мають різні порушення постави, при цьому з них 82,8% дівчат мають сутулість (кіфотичну постава), у інших 17,2% школярок визначено сколіотичну поставу у різних варіантах вертикального викривлення хребта. Оскільки рівень деяких рухових показників опосередковано детермінує культуру рухів дівчат і впливає на формування стереотипу постави, проведено педагогічне тестування різних видів силових, координаційних здібностей та гнучкості учениць основної школи. При цьому зафіксовано достовірну різницю між руховим розвитком школярок з різними порушеннями постави у показниках силової витривалості м’язів живота, спини, гнучкості, пластичності та статичної рівноваги здорових дівчат та учениць з порушенням постави. Проведений лінійний кореляційний аналіз за методом Пірсона між показниками постави та руховими показниками показав достовірний зв’язок помірної сили між показником постави та деякими руховими показниками, що обґрунтовує необхідність розробки методики навчання культури рухів учениць основної школи з порушеннями постави у процесі фізичного виховання.
The work is devoted to the definition of anatomical and physiological features of the formation of the movement culture of schoolchildren. The relevance of the issue of increasing the effectiveness of physical exercise classes for primary school girls with postural disorders is substantiated and is the formation of a culture of movements. It has been established that postural disorders are a prerequisite for the appearance of accompanying diseases and abnormalities in physical development and negatively affect the culture of movements, distorting the physique, plasticity of movements, gait, impair motor achievements during physical exercises, lead to a decrease in motivation for motor activity, negatively affect well-being children, lead to the emergence of psychological complexes and complicate socialization in the student body. According to the index method, which included the determination of the shoulder index, which characterizes the level of stooping (kyphotic posture), and the index of vertical curvature of the spine, which indicates the presence of scoliotic posture, it was found that 26.3% of schoolgirls have various posture disorders, while 82 of them .8% of girls have slouching (kyphotic posture), the other 17.2% of schoolgirls have scoliotic posture in various variants of vertical curvature of the spine. Since the level of some motor indicators indirectly determines the culture of girls' movements and affects the formation of a posture stereotype, pedagogical testing of various types of strength, coordination abilities and flexibility of elementary school students was conducted. At the same time, a significant difference was recorded between the motor development of schoolgirls with various postural disorders in the indicators of strength endurance of the muscles of the abdomen, back, flexibility, plasticity and static balance of healthy girls and schoolgirls with postural disorders. The conducted linear correlation analysis using the Pearson method between posture indicators and movement indicators showed a reliable relationship of moderate strength between the posture indicator and some movement indicators, which justifies the need to develop a methodology for teaching the movement culture of elementary school students with posture disorders in the process of physical education.