Особливості стійкості до бойового стресу у мобілізованих чоловіків в період воєнного стану в Україні

Abstract

Статтю присвячено вивченню проблеми розвитку стійкості до бойового стресу у мобілізованих чоловіків. Зважаючи на сучасну ситуацію воєнного стану в Україні, вкрай важливо розкрити специфіку феномену стійкості до бойового стресу з метою розробки психологічних методів його розвитку й оптимізації. На підставі аналізу закордонних та вітчизняних науковців було окреслено основні прояви стресостійкості як властивості особистості, інтегративної властивості та індивідуальної здатності. Визначено фізіологічні й особистісні особливості, які забезпечують стресостійкість людини. Окреслено складові компоненти стресостійкості, які виступають підґрунтям для опанування навичками саморегуляції та забезпечують людині успішне досягнення цілі в складній ситуації. Проаналізовано особливості стійкості до стресу у чоловіків, які знаходяться на етапі мобілізації до служби в армії. За результатами емпіричного дослідження зафіксовано залежність розвитку рівня стійкості до бойового стресу від періоду мобілізації. Зокрема, констатовано, що чоловіки, які були призвані в перший рік війни в Україні, виявляють вищий рівень працездатності в умовах стресу. У них більш яскраво виражена толерантність до навантажень, вони демонструють достатній рівень адаптивності у новому соціальному оточенні, колективі, вищу ефективність у побудові взаємостосунків. Тоді як, у мобілізованих чоловіків на другому році війни визначено вищу моральну нормативність та готовність підпорядковуватись соціальним нормам, а також, нищий рівень суїцидального ризику. Виявлено статистично значущу розбіжність між взаємозв’язком рівня готовності до бойового стресу та поведінковою регуляцією і моральною нормативністю. Перспективами подальших наукових розвідок визначено необхідність проведення більш широкого дослідження впливу на рівень стійкості до бойового стресу таких чинників як: вік, професійна ідентичність та рід зайнятості, сімейний стан мобілізованих.

The article is devoted to the study of the problem of developing resistance to combat stress in mobilized men. Considering the current situation of martial law in Ukraine, it is extremely important to reveal the specifics of the phenomenon of resistance to combat stress, in order to develop psychological methods of its development and optimization. Based on the analysis of foreign and domestic scientists, the main manifestations of stress resistance were outlined as personality properties, integrative properties, and individual abilities. Physiological and personal characteristics that ensure a person’s stress resistance are determined. The constituent components of stress resistance are outlined, which serve as a basis for mastering self-regulation skills and ensure a person's successful achievement of a goal in a difficult situation. The features of stress resistance in men who are at the stage of mobilization for army service are analyzed. According to the results of the empirical study, the dependence of the development of the level of resistance to combat stress on the period of mobilization was recorded. In particular, it was established that men who were drafted in the first year of the war in Ukraine show a higher level of work capacity under stress. They have a more pronounced tolerance to loads, they demonstrate a sufficient level of adaptability in a new social environment, team, higher efficiency in building relationships. Whereas, in the second year of the war, mobilized men had a higher moral standard and willingness to obey social norms, as well as a lower level of suicidal risk. A statistically significant discrepancy was found between the relationship between the level of readiness for combat stress and behavioral regulation and moral normativity. Prospects for further scientific investigations determined the need for conducting a broader study of the impact on the level of resistance to combat stress of such factors as: age, professional identity and type of employment, marital status of the mobilized.