Використання ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії дитячих стоматологів у навчальних тренінгах

Abstract

У статті досліджується проблема підготовки майбутніх дитячих стоматологів до створення сприятливого професійно-комунікативного середовища у роботі за фахом. Аргументовано, що основою професійної діяльності майбутніх дитячих стоматологів є кваліфіковане виконання дій, що визначаються специфічними напрямами роботи лікаря-стоматолога (діагностика та стандартне лікування зубів, профілактика, хірургічні втручання, протезування, виправлення прикусу тощо). Водночас професійна діяльність майбутніх дитячих стоматологів реалізується в безпосередній комунікації з іншими суб’єктами: пацієнтами, їхніми супроводжувачами (батьки, родичі), медичним персоналом стоматологічної клініки чи кабінету. Відтак створюється новий контекст діяльності лікаря-стоматолога – професійно-комунікаційний. Узагальнено, що участь студентів у виконанні певних професійних ролей і функцій у змодельованих професійно-комунікаційних ситуаціях спрямовується на апробацію конкретних дій, вибір оптимальних зразків міжособистісної взаємодії у професійному середовищі, тренування комунікативних умінь і формування відповідних навичок спілкування дитячого стоматолога з дітьми-пацієнтами та ін. Такі умови зумовлюють розробку спеціальних тренінгових завдань, які розширюють контент контекстного навчання. У розумінні контекстного навчання поєднуються доцільні форми і методи професійної підготовки майбутніх дитячих стоматологів, які дають змогу моделювати професійно-предметний функціонал, соціально-комунікативний зміст міжособистісної взаємодії з дітьми-пацієнтами різного віку, сприяють набуттю студентами відповідних умінь і навичок створення оптимального професійно-комунікаційного середовища, в якому вони опановують доцільні зразки взаємозумовлених професійних і комунікативних дій шляхом їх моделювання, апробації, трансформації та вдосконалення для розширення спектру характеристик компетентного фахівця дитячої стоматології.

The article examines the problem of training future pediatric dentists to create a favorable professional and communicative environment in the work of the specialty. It is argued that the basis of the professional activity of future pediatric dentists is the qualified performance of actions determined by the specific directions of the dentist's work (diagnosis and standard treatment of teeth, prevention, surgical interventions, prosthetics, occlusive correction, etc.). At the same time, the professional activity of future pediatric dentists is realized in direct communication with other subjects: patients, their attendants (parents, relatives), medical staff of a dental clinic or office. Thus, a new context of a dentist's activity is created – a professional and communication one. It is summarized that the participation of students in the performance of certain professional roles and functions in simulated professional communication situations is aimed at testing specific actions, choosing optimal examples of interpersonal interaction in a professional environment, training communication skills and forming appropriate communication skills of a pediatric dentist with child patients, etc. Such conditions lead to the development of special training tasks that expand the content of contextual training. In the understanding of contextual learning, expedient forms and methods of professional training of future pediatric dentists are combined, which make it possible to model the professional-subject functional, social-communicative content of inter-personal interaction with children-patients of different ages, contribute to students' acquisition of relevant skills and abilities to create an optimal professional and communication environment, in which they master expedient examples of mutually determined professional and communicative actions through their modeling, approbation, transformation and improvement to expand the spectrum of characteristics of a competent pediatric dentistry specialist.