У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження особливостей соціальної роботи з українськими переміщеними особами в Італії. Ця проблема особливо актуалізувалася після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України: українці з цілями безпеки були вимушені шукати прихистку в інших країнах. З’ясовано, що приїжджих українців згідно європейського законодавства доцільно називати переміщеними особами. Встановлено, що Італія є однією з європейських країн, що надає українським переміщеним особам два статуси: 1) статус тимчасового захисту (масові випадки); 2) статус біженця (поодинокі випадки). Визначено, що особливостями соціальної роботи з українськими переміщеними особами в Італії є: 1) надавачі соціальних послуг в Італії мають значний досвід (підходи, методи та форми) роботи з переміщеними особами; 2) диференціація надавачів соціальних послуг (соціальний працівник або асистент є теоретиком, який займається методологічною розробкою послуг; оператор соціальної допомоги є практиком, який безпосередньо надає допомогу клієнтам);
3) функціонування розвиненої структури соціальної сфери (центри, проекти, програми) для допомоги переміщеним особам; 4) більшість українців повідомлені про зміст діяльності надавачів соціальних послуг, однак лише третині осіб надається допомога; 5) реалізація значної кількості різноманітних проектів для допомоги українцям у таких сферах, як: охорона здоров’я (медичні та психологічні послуги); освіта та робота (мовні курси, курси з водіння, надання робочих місць та ін.); соціально-культурна інтеграція (екскурсії, відвідування безкоштовних музеїв, концертів і т.д.) тощо; 6) згуртованість місцевого населення у цілеспрямованій допомозі українським біженцям; 7) українці частіше мають потреби у медичних послугах, ніж у психологічних, і загалом задоволені їх якістю надання; 8) наявність труднощів у наданні соціальних послуг переміщеним українцям (низький рівень фінансових виплат, бюрократія, мовний бар’єр). Встановлено, що українці все ж мають потребу у підвищенні якості багатьох соціальних послуг в Італії.
The article presents the results of a theoretical and empirical study of the features of social work in Italy with Ukrainian dis-placed persons. This problem became especially relevant after the beginning of the full-scale Russian military invasion against Ukraine: for their own safety considerations Ukrainians were forced to search for a safe heaven in other countries. It was found out that, it is correctly to call non-resident Ukrainians like “displaced persons” in accordance with European legislation. It is established that Italy is one of the European countries that grants Ukrainian displaced persons two statuses: 1) temporary protection status (mass situations); 2) refugee status (individual situations).
It was determined that the features of social work in Italy with Ukrainian displaced persons are: 1) social service providers have significant experience (approaches, methods and forms) of working with displaced persons in Italy; 2) differentiation of social service providers (a social worker or social assistant is a theoretician who work at methodological development; a social operator is a practitioner who provides assistance to clients); 3) functioning of the developed structure of the social sphere (centers, projects, programs) to help displaced persons; 4) the majority of Ukrainians acquaint with the help of social service providers, but only a third of people receive this help; 5) implementation of a significant number of various projects to help Ukrainians in such areas as: health care (medical and psychological services); education and work (language courses, driving courses, providing jobs, etc.); socio-cultural integration (excursions, visiting of free museums, concerts, etc.), etc.; 6) solidarity of the local population in purposeful assistance to Ukrainian refugees; 7) Ukrainians are need more medical services than psychological, and altogether are satisfied with the quality of their provision; 8) the presence of difficulties in providing social services to displaced Ukrainians (low level of financial payments, bureaucracy, language barrier). Consequently, Ukrainians still need improvements of quality of many social services despite the significant efforts of social workers which help displaced persons in Italy.
