В статті зазначено, що здоров'язбереження можна розглядати з психолого-педагогічної точки зору, що спрямоване на формування у студентів усвідомлення здоров'я як пріоритетну цінність, а також формування мотивації на практичну реалізацію здорового способу життя у своїй життєдіяльності та виховання культури здоров'я. Висвітлено мотивацію до здоров'язберігаючої діяльності, що визначається різними мотивами: мотивація самозбереження; мотивація отримання радості від здоров'я; мотивація набуття гармонійності; мотивація вдосконалення та соціальної захищеності. Виокремлено рефлексивний компонент здоров'язберігаючої діяльності, зміст якого складають самопізнання, самооцінка та аналіз своєї діяльності в контексті здоров'язбереження. Рефлексивна діяльність дозволяє студенту усвідомити свою індивідуальність та унікальність. Рефлексія є умовою продуктивності здоров'язберігаючої діяльності, а глибоке усвідомлення студентами своїх власних методів здоров'язбереження служить показником високого рівня розвитку їх здоров'язберігаючої культури. Зазначено, що визначальним фактором здоров'язбереження студентської молоді є заняття фізичною культурою, що сприяють самовдосконаленню особистості, підвищенні настрою, зростанні розумової та фізичної працездатності, розвиток рухових якостей та здібностей, необхідних у професійній діяльності майбутніх фахівців. Висновки. В формуванні у студентів навичок здоров'язберігаючої діяльності значну роль відіграє грамотна організація освітнього процесу, що виявляється в демонстрації власного прикладу викладача; здатності студентів до рефлексії, а також в щоденних заняттях фізичною культурою.
The article states that health care can be considered from a psychological and pedagogical point of view, which is aimed at forming students' awareness of health as a priority value, as well as the formation of motivation for the practical implementation of a healthy lifestyle in their daily activities and education of a culture of health . The motivation for health-preserving activities is highlighted, which is determined by various motives: self-preservation motivation; motivation to get joy from health; motivation to acquire harmony; motivation for improvement and social security. The reflexive component of health care activity is singled out, the content of which consists of self-knowledge, self-evaluation and analysis of one's activity in the context of health care. Reflective activity allows the student to realize his individuality and uniqueness. Reflection is a condition for the productivity of health care activities, and students' deep awareness of their own health care methods is an indicator of a high level of development of their health care culture. It is noted that the determining factor in the health of student youth is physical education, which contributes to self-improvement of the personality, mood improvement, growth of mental and physical capacity, development of motor qualities and abilities necessary in the professional activities of future specialists. Conclusions. Сompetent organization of the educational process plays a significant role in the formation of students' health-preserving skills, which is manifested in the demonstration of the teacher's own example; students' ability to reflect, as well as in daily physical education.
