Дзюдо належить до групи складно-координаційних видів спорту. Його основний зміст полягає у взаємодії суперників через рухові супротиви, завданням яких є виведення з рівноваги за допомогою технічних дій в стійці з подальшим переслідуванням противника в боротьбі лежачи (партері). Метою переслідування є перемога сковуючими вузлами утримуючого, задушливого або больового характеру відповідно до правил змагань. Як єдиноборство дзюдо направлене на змагальну діяльність. Мета роботи полягає у вивченні впливу ефективної підготовки дзюдоїстів у змагальному мікроциклі. Арсенал дзюдо містить набір технічних дій для боротьби в стійці (техніка кидків) і партері (техніка утримань, техніка больових прийомів на ліктьовий суглоб, техніка задушливих прийомів), вивчення яких визначається традиційною системою ступенів майстерності (від простого – до складного). У рамках базової підготовки активне освоєння дзюдо дозволяє спортсменам не тільки вдосконалювати фізичні якості і зміцнювати здоров’я, освоювати фізичні вправи і рухові навички, а й успішно розвивати психічні процеси та моральні якості, формувати свідомість і мислення, творчий підхід і самостійність тощо. Методологія. Боротьба дзюдо відноситься до видів спорту з надзвичайно складною та різноманітною технікою рухів. Складовими її техніки для організації дослідження використовувались наступні методи є основні прийоми та стійки, їх модифікації, складні техніко-тактичні дії (комбінації та контрприйоми), елементарні дії (пересування, захоплення, виведення з рівноваги, страховка партеру та самострахування). Для організації дослідження використовувались наступні методи: теоретичний аналіз та узагальнення наукової та методичної літератури, протоколів змагань з дзюдо, педагогічне спостереження, тестування. Наукова новизна. Направлена на організацію, планування спортивної майстерності під час виступу на змаганнях різного рангу. Своєчасно проаналізовані, спрогнозовані та змодельовані змагальні та тренувальні ситуації будуть використовуватись на подальше планування збалансованого тренувального процесу, щодо оптимальних навантажень на різних етапах підготовки дзюдоїстів різної кваліфікації щодо досягнення найвищих результатів у дзюдо. Висновки. Тренувальний процес має бути підібраний на досягнення конкретних спортивних цілей та результатів, має враховувати індивідуальні особливості та можливості спортсменів. Такий підхід має допомагати забезпечити борцям можливість досягати високих результатів та підтримувати конкурентоспроможність на міжнародному рівні.
Judo belongs to the group of complex coordination sports. Its main content consists in the interaction of opponents through motor resistances, the task of which is to bring them out of balance with the help of technical actions in the stance with the subsequent pursuit of the opponent in a lying fight (parterre). The purpose of the pursuit is to win with binding knots of a restraining, suffocating or painful nature in accordance with the rules of the competition. As a martial art, judo is aimed at competitive activity. The purpose of the work is to study the impact of effective training of judokas in a competitive microcycle. Judo's arsenal contains a set of technical actions for fighting in the stance (throw technique) and parterre (holding technique, technique of pain techniques on the elbow joint, technique of choking techniques), the study of which is determined by the traditional system of degrees of mastery (from simple to complex). As part of basic training, active learning of judo allows students not only to improve physical qualities and strengthen health, master physical exercises and motor skills, but also to successfully develop mental processes and moral qualities, to form consciousness and thinking, creative approach and independence, etc. Methodology. Judo wrestling refers to sports with extremely complex and varied movement techniques. The following methods were used as components of her technique to organize the research: basic techniques and stances, their modifications, complex technical-tactical actions (combinations and countermeasures), elementary actions (movement, capture, disequilibrium, ground insurance and self-insurance). the following methods were used to organize the research: theoretical analysis and generalization of scientific and methodical literature, protocols of judo competitions, pedagogical observation, testing. Scientific novelty. It is aimed at the organization, planning of sportsmanship during performance at competitions of various ranks. Timely analyzed, predicted and simulated competition and training situations will be used for further planning of a balanced training process, regarding optimal loads at different stages of training of judokas of different qualifications to achieve the highest results in judo. Conclusions. The training process should be selected to achieve specific sports goals and results, should take into account the individual characteristics and capabilities of athletes. This approach should help ensure wrestlers have the opportunity to achieve high results and maintain competitiveness at the international level.
