Рівень фізичної підготовленості та фізичного розвитку волейболістів

Abstract

У сучасному волейболі фізична підготовка спортсменів набуває особливого значення у зв’язку з розширенням діапазону ігрових дій, збільшення напруги гри, що потребує від спортсменів максимальних фізичних зусиль у ситуаціях, які швидко змінюються на волейбольному майданчику. Мета роботи визначити рівень фізичної підготовленості та фізичного розвитку волейболістів за результатами педагогічних тестувань. Результати дослідження. Дослідження проводилось у Поліському національному університеті (10 гравців команди, тренер-викладач: А. П. Денисовець). Проведено педагогічне тестування, в якому взяло участь 10 волейболістів студентської команди. В педагогічному тестуванні для оцінки розвитку рухових якостей були використані наступні контрольні вправи: стрибок у довжину з місця, стрибок вгору з місця, стрибок вгору з розбігу за Абалаковим), згинання і розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба в сід з положення лежачи, кидок набивного м’яча, вагою 1 кг, «човниковий» біг 4×9 м та комбінований тест. Результати дослідження вказують на те, що волейболісти виявили різний рівень фізичної підготовленості. Результати кистьової і статичної динамометрії свідчать, що найвищі показники спостерігаються у гравців, які виконують роль першого темпу, за ними йдуть гравці другого темпу. Зв’язуючі гравці мають менший рівень фізичної підготовленості. На основі дослідження фізичного розвитку волейболістів встановлено, що їхня середня довжина тіла становила 185 см, а середня маса – 75 кг. Гравці першого темпу мали перевагу за довжиною тіла порівняно з іншими ігровими амплуа, хоча гравці ліберо були менш високими у порівнянні з іншими гравцями. Ці дані вказують на тенденцію віддавати перевагу високим гравцям під час формування команд, незалежно від їхньої кваліфікації та рангу участі у змаганнях. Висновки. Проведене дослідження надасть змогу фахівцям і тренерам визначити оптимальні шляхи планування покращення показників фізичної підготовленості та фізичного розвитку волейболістів, як під час навчально-тренувальних занять груп підвищення спортивної майстерності здобувачів, так і спортсменів високої кваліфікації на всіх етапах багаторічного вдосконалення.

In modern volleyball, the physical training of athletes acquires special importance in connection with the expansion of the range of game actions, the increase in the tension of the game, which requires maximum physical effort from athletes in situations that change quickly on the volleyball court. The purpose of the work is to determine the level of physical fitness and physical development of volleyball players based on the results of pedagogical testing. Research results. The study was conducted at Polis National University (10 team players, trainer-teacher: A. P. Denisovets). Pedagogical testing was conducted, in which 10 volleyball players of the student team took part. In the pedagogical testing, the following control exercises were used to assess the development of motor skills: long jump from a standing position, jumping up from a standing position, jumping up from a running run according to Abalakov), bending and extending the arms in a resting position while lying down, lifting the trunk into a sitting position from a lying position, throwing stuffed ball weighing 1 kg, "shuttle" run 4×9 m and a combined test. The results of the study indicate that volleyball players have different levels of physical fitness. The results of hand and static dynamometry show that the highest indicators are observed in players who perform the role of the first pace, followed by players of the second pace. Linking players have a lower level of physical fitness. Based on a study of the physical development of volleyball players, it was established that their average body length was 185 cm, and their average weight was 75 kg. First pace players had a height advantage compared to other playing roles, although libero players were shorter compared to other players. These data indicate a tendency to favor tall players in the formation of teams, regardless of their qualification and competition rank. Conclusions. The conducted research will enable specialists and coaches to determine the optimal ways of planning to improve indicators of physical fitness and physical development of volleyball players, both during educational and training sessions of groups improving the sportsmanship of students and highly qualified athletes at all stages of multi-year improvement.