Мета роботи: полягає у вивченні потенціалу використання дихальних практик для нормалізації психоемоційного стану осіб в умовах тривалого стресогенного впливу. З огляду на суспільний запит щодо доступних засобів підтримки ментального здоров’я, визначено необхідність оцінювання ефективності цих практик. Водночас розкрито питання вікових відмінностей у застосуванні цього методу. Зважаючи на поширеність практик роботи з диханням серед населення України, необхідними є рекомендації, що послуговуються емпіричними доказами. Методологія. Вибірку сформовано з 514 осіб, розділених на чотири основні групи: старшого шкільного, юнацького, раннього дорослого та похилого віку. Кожна група була додатково розділена на еквівалентні підгрупи на засновку виконання дихальних практик. Для оцінювання психоемоційних параметрів використано шкали ПОМ-15 та Модифіковану шкалу суб’єктивного благополуччя БіБіСі. Задля аналізу даних було застосовано дисперсійний багатовимірний аналіз (MANOVA). Наукова новизна. Підтверджено позитивний вплив дихальних вправ на психічне здоров’я. Крім того, визначено доцільність застосування цих практик для різних вікових груп, з огляду на характерну вікову інваріативність результатів. Окреслено потребу цілеспрямованого підбору методів залежно від запиту цільової групи за втручань, орієнтованих на роботу з диханням. Висновки. Характерна відмінність рівню благополуччя між особами, що періодично практикують дихальні вправи, та тими, що цього не роблять, відображає потенційний внесок зазначеної діяльності в поліпшення психоемоційного стану. Не встановлено варіацій у досліжуваних вікових групах. Дихальні вправи розглянуто як доступний неінвазивний метод турботи про ментальне здоров’я осіб різного віку.
The research aims to investigate the potential of employing breathing techniques to restore the psychological and emotional well-being of individuals who have been subjected to prolonged exposure to stress-inducing factors. The recognition of the public's demand for accessible mental health resources has led to the identification of the necessity to assess the efficacy of these interventions. Simultaneously, the matter of age disparities in the implementation of this approach is exposed. Due to the widespread adoption of breathing practices in Ukraine, it is imperative to provide recommendations that are grounded in empirical evidence. Methodology. The sample consisted of 514 individuals, categorised into four primary cohorts: high schoolers, young, young adults, and late adults. The groups were subdivided into equivalent subgroups based on their involvement in breathing practice. The authors utilised the POM-15 scale and the BBC Modified Scale of Subjective Well-being to evaluate psycho-emotional parameters. The statistical analysis employed multivariate analysis of variance (MANOVA). Novelty. This study validates the beneficial impact of breathwork on mental health. Furthermore, the suitability of employing these methods for various age cohorts is assessed, taking into account the consistent lack of variation in the outcomes across different age groups. The importance of selecting specific breathwork methods tailored to the specific issues of the target audience is emphasised. Conclusion. The notable disparity in well-being levels between individuals who engage in regular breathing exercises and those who do not, suggests that this activity has the potential to enhance one's psycho-emotional state. No discrepancies were detected among the examined age cohorts. Breathing exercises are regarded as a cost-effective and non-intrusive approach to tending to the mental health of individuals across various age groups.
