Особливості фізичної реабілітації військовослужбовців при ампутації нижніх кінцівок

Abstract

Досліджувались статистика з кількості проведених ампутацій нижніх кінцівок військовослужбовцям, матеріали науково-методичної літератури та аналітичних оглядів стосовно проведення допротезної реабілітації, її наявності та якості. Особлива увага приділялась впливу допротезної реабілітації, проведеної у визначений протоколом термін, на подальший перебіг процесу фізичної реабілітації – тривалість формування кукси, її морфофункціональний стан. Вивчався психоемоційний стан військовослужбовців з ампутованою кінцівкою. При проведенні дослідження використовували аналіз та узагальнення науково-методичної літератури з різних аспектів фізичної реабілітації осіб з ампутованою нижньою кінцівкою. Показано, що обов’язковою важливою запорукою мінімально можливої ампутації та оптимального перебігу процесу реабілітації є правильне використання турнікету для зупинки кровотечі. Крововтрата, і особливо механічні ушкодження від тривалого застосування туго затягнутого турнікета без його ревізії призводять до смерті постраждалих у 80–90% випадків. Патогенетичний вплив турнікета на організм в умовах поєднаної травми вивчений недостатньо. Показано, що відсутність психологічної допомоги часто призводить до розвитку посттравматичного синдрому, який характеризується депресивним станом, неконтрольованим вживанням спиртних напоїв, наркотиків та суїцидальними спробами. За результатами нашого досліження показано, що саме на передовій лінії фронту необхідно збільшити коло осіб, навчених надавати першу допомогу пораненим (боєць-санітар). Показана необхідність допротезної реабілітації, надання психологічної допомоги.

Statistics on the number of amputations of lower limbs performed by military personnel, materials of scientific and methodological literature and analytical reviews regarding pre-prosthetic rehabilitation, its availability and quality were studied. Special attention was paid to the influence of properly conducted pre-prosthetic rehabilitation in the term defined by the protocol on the further course of the physical rehabilitation process - the duration of the formation of the stump, its morphofunctional state. The psycho-emotional state of servicemen with an amputated limb was studied. When conducting the research, we used the analysis and generalization of scientific and methodological literature on various aspects of physical rehabilitation of people with amputation of the lower limb. It is shown that the correct use of a tourniquet to stop bleeding is a mandatory and important guarantee of the minimum possible amputation and the optimal course of the rehabilitation process. Blood loss, and especially mechanical injuries from long-term use of a tightly tightened tourniquet without its revision, lead to the death of victims in 80-90% of cases. The pathogenetic effect of the tourniquet on the body in conditions of combined trauma has not been sufficiently studied. It is shown that the lack of psychological help often leads to the development of post-traumatic syndrome, which is characterized by a depressive state, uncontrolled use of alcoholic beverages, drugs and suicide attempts. According to the results of our research, it is shown that it is necessary to increase the number of persons trained to provide first aid to the wounded (fighter paramedic) on the front line. The need for pre-prosthetic rehabilitation and psychological assistance is shown.