Celem niniejszego badania była ocena wpływu pojedynczego zabiegu masażu klasycznego pleców jak i efektu całej 8 zabiegowej kuracji masażem u pacjenta po przebytym COVID-19 na parametry kardiologiczne oraz wskaźniki spirometryczne przy stałym monitorowaniu zmian rozkładu temperatury powierzchni masowanych. Badanie miało charakter studium przypadku pacjenta po przechorowaniu COVID – 19, którego poddano kuracji masażem klasycznym okolicy grzbietu i kręgosłupa z wykorzystaniem wszystkich podstawowych technik. Maksymalnie obniżenie wartości SaO2 w momencie stosowania intensywnych technik masażu wynosiła 92-93%. Takie obniżenie odnotowano zarówno po masowaniu prawej jak i po masowaniu lewej części pleców w każdym zabiegu masażu. W wyniku przeprowadzonych badań ustalono, również, że u pacjenta po przebytym COVID-19 przy zmianie pozycji ciała z siedzącej w leżącą po wykonaniu zabiegu masażu poziom saturacji tkanek obniża się. Obserwowane w badaniu zmiany stosunku VA/Q pod wpływem 8 zabiegowej kuracji masażu, która była zastosowana w ciągu 3-ch tygodni, mogą świadczyć o osiągnięciu lepszych warunków dla wentylacji i perfuzji tlenu na powierzchni pęcherzykowej płuc, co i przełożyło się na 2% podwyższenie poziomu oxygen saturation mierzonego u badanego po zakończeniu kuracji masażem. Podsumowanie. Stosowanie intensywnych technik rozcierania i oklepywania należy rozważyć pod kątem ich istotnego wpływu na obniżenie poziomu saturacji.
Мета дослідження полягала в тому, щоб оцінити вплив сеансу одного класичного масажу спини та ефект курсу масажу з 8 процедур у пацієнта після COVID-19 на деякі кардіологічні і спірометричні параметри при постійному моніторингу змін у розподілі температури масаваних поверхонь. Інтенсивність впливу прийомів класичного масажу під час виконання класичного масажу контролювали методом інфрачервоної термографії. Постійний моніторинг насичення крові киснем (SaO2) під час масажних процедур дозволив спостерігати зниження рівня досліджуваного показника при застосуванні прийомів розтирання та постукування м’язів як правої, так і лівої частини спини. Максимальне зниження показника SaO2 при застосуванні техніки інтенсивного масажу склало 92-93%. Зміни співвідношення альвеолярної вентиляції до хвилинного об’єму крові (VA/Q), які були зареєстровані після курсу масажу, який застосовувалися протягом 3 тижнів, можуть свідчити про досягнення кращих умов для вентиляції та перфузії кисню на альвеолярній поверхні легень, що призвело до збільшення на 2% рівня насичення киснем артеріальної крові, виміряного у суб’єкта після завершення остатньої процедури масажу. Заключення. Слід розглянути доцільність використання технік інтенсивного розтирання і ударних прийомів, оскільки вони значно впливають на зниження рівня насичення артеріальної крові киснем в процесі їх використання в сеансі масажу.
Purpose of the research was to assess the influence of an individual classical back massage session as well as the effects of an entire 8-session back massage therapy on cardiological and spirometry parameters in a patient after recovering from COVID-19, with constant monitoring of massage areas’ temperature changes. Continuous oxygen saturation monitoring during the massage sessions enabled to observe a decrease in the level of this parameter during utilisation of rubbing and tapotement on muscles of both the right and the left side of the back. During the usage of the intense massage techniques SaO2 dropped maximally to 92– 93%. The observed changes in the VA/Q ratio that occurred in response to the 8-session massage therapy lasting for 3 weeks might indicate that better conditions for ventilation and oxygen perfusion at the alveolar surface were reached. This translated in the patient who recovered from COVID-19 into 2% increase in oxygen saturation level after completing the massage therapy. Conclusion. Utilising the intense rubbing and tapotement techniques has to be carefully considered due to their significant influence on decrease in the level of saturation.
