У дисертації здійснено теоретико-концептуальне обґрунтування та емпірично досліджено мовленнєву готовність дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання. Виконано комплексний системний теоретико-методологічний аналіз проблеми мовленнєвої готовності.
Проаналізовано низку термінів та терміносполук, сформульовано визначення поняття «мовленнєва готовність». Виявлено педагогічну (загальну та спеціальну), психологічну (пізнавальну, інтелектуальну, мовленнєву, комунікативну, емоційно-вольову, мотиваційну, особистісну й соціальну) та фізіологічну
готовність до навчання в закладах загальної середньої освіти, де базовою складовою старшого дошкільника виступає мовленнєва готовність. Шляхом аналізу та узагальнення результатів психолого-педагогічних досліджень з позицій концепцій онтогенезу дитячого мовлення, теорій, які ґрунтуються на вченнях нативізму, діяльнісної мовленнєвої теорії, когнітивного розвитку та нейрофізіологічного підходу, висвітлено питання базових компонентів мовленнєвої готовності. Досліджено теорію психічного дизонтогенезу: розглядались її провідні положення в логопсихології; проаналізована проблематика мовленнєвої готовності дітей з особливими освітніми потребами до умов інтегрованого навчання. Ґрунтуючись на праці дослідників, окреслено психологічний (розглядався крізь призму когнітивної, мотиваційної та емоційної складових), семіотичний та діяльнісний компоненти мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання.
Експериментальне дослідження виявило низькі показники актуального стану сформованості компонентів мовленнєвої готовності в дітей з логопатологією. Це дало підстави для окреслення логопсихологічного профілю мовленнєвої готовності (мовленнєво-прогресивного, мовленнєво-дезорганізаційного,
мовленнєво-пасивного), зумовило обґрунтування комплексної корекційної логопсихологічної системи та сприяло розробці, апробації, впровадженню корекційної навчально-розвивальної програми, спрямованої на формування компонентів мовленнєвої готовності в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Результати експериментального дослідження свідчили про ефективність комплексної корекційної логопсихологічної системи.
The dissertation provides a theoretical and conceptual substantiation and empirical study of the speech readiness of older preschool children with logopathology for integrated learning. A comprehensive systematic theoretical and methodological analysis of the problem of speech readiness is carried out. Several terms and phrases have been analysed, and the definition of "speech readiness" has been formulated. The article reveals pedagogical, psychological and physiological readiness for studying in general secondary education institutions where speech readiness is the basic component of the comprehensive development of older preschool children. By analysing and summarizing the results of psychological and pedagogical research from the standpoint of the concepts of the ontogeny of children's speech, theories based on the doctrines of
nativism, activity-based speech theory, cognitive development and neurophysiological approach, the issue of the basic components of speech readiness is highlighted. The theory of mental dysontogenesis is studied; its leading provisions in logopsychology are considered; the problems of speech readiness of children with special educational needs for integrated learning are analysed.
Language readiness is considered through the functional system of language and speech, and the Concept of the Standard of Special Education for Preschool Children with Speech Development Disorders. Based on the doctrine of researchers, we outline the psychological (which is considered through the cognitive, motivational and emotional components), semiotic and activity basic components of speech readiness of older preschool children with logopathology for integrated learning. The systematisation т of theoretical and conceptual foundations lays the basis for the empirical research model, which represents a systematic methodology for studying the actual development of the basic components of speech readiness of older preschool children with
logopathology. In the course of organizing the ascertaining experiment, the purpose, tasks, methods, strategy and tactics of the experiment were determined. The following research methods are used for the ascertaining and formative experiments: organizational (comparative method); empirical (observation method, psychodiagnostic methods − conversation, test-task, projective-impressive test); data processing methods
(quantitative and qualitative analysis of research materials), statistical (Student's tcriterion and Pearson's X2-criterion). The experimental results of the experimental research indicate that not all categories of children have formed their speech readiness.
The highest level was observed in preschoolers with normotypical psychophysical development. Belonging to the middle level reveals their reduced motivation to learn, cognitive and speech activities, and the prevalence of emotional egocentrism, which will affect the social and educational adaptation of children.
The experimental study revealed low indicators of actual development of the components of speech readiness in children with logopathology, this gave grounds for delineating the profile of speech readiness (speech-progressive, speech-disorganization, speech-passive). Preschoolers with logopathology belong to different groups. The first group (speech-progressive the profile) consists of children with isolated disorders of the
semiotic component (phonetic level) and neuromotor functioning (in particular, articulatory praxis), provided that the components of the activity and psychological components are preserved. Their development corresponds to normotypical indicators.
The second group (speech-disorganization the profile) of subjects includes a large percentage of respondents with excessive emotionality, uncontrolled activity, and inattention. Children need stimulating and psychological (motivational and emotional) support from peers and adults. The identified state of psychological, semiotic, and
activity components is insufficient for the effective adaptation of these children to primary education. The third group of preschoolers (speech-passive the profile), in addition to specific disorders of the semiotic component, has social (does not interact with peers and adults) and personal (motivational and emotional disorders) problems.
The children have impaired neuromotor (hand, oral and articulatory praxis) and intellectual (visual-motor coordination, auditory-verbal memory, verbal-spatial representation, verbal-logical thinking, and verbal attention) functions, which confirms their unreadiness to adapt to the conditions of study in general secondary education.
These preschoolers are in the greatest need of educational and developmental activities to form the components of language readiness.
Based on conceptual and methodological provisions, a complex corrective speechpsychological system of formation of the basic components of speech readiness of older preschool children with speech pathology was developed. Its content contains three functional blocks: conceptual-objective (study of conceptual provisions, methodological principles, determination of principles, goals and tasks), corrective-formative (development of a corrective training and development program), control-evaluative (variable-statistical analysis of research materials, conclusion). A corrective training and development program has been substantiated and implemented. Its implementation takes place consistently in three stages of work: propaedeutic-thorough, variablesequential, speech-active. The structure of the program includes modernized psychological-operational and speech-activity techno-complexes aimed at correcting and forming the psychological, semiotic and activity components of speech readiness in older preschool children with speech pathology. The methods and techniques of corrective, educational and developmental work are explained.
The analysis of the materials of the formative experiment testifies to the successful correctional, educational and developmental work, which allowed to increase the level of the psychological component of speech readiness in a significant number of older preschoolers with logopathology.
