Кінематограф, як синтетичний вид мистецтва та засіб масової комунікації, є способом впливу на індивіда та суспільство при вирішенні широкого спектру задач, від естетичних до політичних. Проблематика морально-етичних норм та цінностей, усталених в певному культурно-історичному середовищі пронизує казки як повчальний елемент усної народної творчості, відображаючи культурний досвід певного суспільства. Сучасне тлумачення казкових сюжетів зазнає змін та переробки згідно новітніх викликів традиції. Трансформація поведінкових моделей та етико-моральних цінностей найбільш помітно реалізується в сегменті дитячо-підліткового кіно та мультиплікаційних фільмів. Позитивна дискримінація стоїть на порядку денному в американському кінематографі. Використовуючи сюжети європейських казок («Попелюшка», «Білосніжка», «Русалонька», «Лускунчик» тощо), Голівуд дотримується расової та гендерної різноманітності, хоча в оригінальній основі сюжетів це не обумовлено. У ремейках казкових сюжетів «Лускунчик та Чотири королівства» (2018), «Русалонька» (2023), «Білосніжка» (вийде у 2024) серед дійових осіб ролі розподілені згідно расової різноманітності так, що втрачається ідентичність головного героя з його прототипом з оригіналу. На нашу думку, якщо екзистенція нових прийдешніх поколінь буде відбуватися в середовищі глобальної мережі, тобто вони не будуть вже представниками книжної вербальної культури, а культури окулярної, візуальної, цілком ймовірно, саме такі артефакти новітньої цифрової культури будуть сприйматися за споконвічні, справжні та первинні. Тобто, за візуального переходу до мережевого суспільства, вдалі, якісно виконані ремейки можуть посісти місце оригіналу, та навіть знищити уявлення про оригінал, витіснивши його завдяки новітнім технічним засобам втілення та художньої виразності. В статті виконано порівняльний аналіз казкових сюжетів про Червону Шапочку і Попелюшку, та їх кіноадаптацій.
Cinematography, as a synthetic form of art and a means of mass communication, is a way of influencing the individual and society when solving a wide range of problems, from aesthetic to political. The issue of moral and ethical norms and values established in a certain cultural and historical environment permeates fairy tales as an instructive element of folklore, reflecting the cultural experience of a certain society. The modern interpretation of fairy tales undergoes changes and revisions according to the latest challenges of tradition. The promotion of the latest behavioural models and ethical and moral values is most noticeable in the segment of children’s and teenage films and animated films. Affirmative action is high on the agenda in American cinema. Using the plots of European fairy tales («Cinderella», «Snow White», «The Little Mermaid», «The Nutcracker»), Hollywood adheres to racial and gender diversity, although this is not stipulated in the original plot. In the remakes of the fairy tale stories «The Nutcracker and the Four Kingdoms» (2018), «The Little Mermaid» (2023), and «Snow White» (to be released in 2024), the roles of the protagonists are distributed according to racial diversity, so that the identity of the protagonist with his prototype from the original is lost. In our opinion, if the existence of new future generations takes place in the environment of the global network, i.e. they will no longer be representatives of the book verbal culture, but of the ocular, visual culture, it is likely that such artefacts of the latest digital culture will be perceived as primordial, authentic and primary. In other words, in the visual transition to a network society, successful, high-quality remakes can take the place of the original, and even destroy the idea of the original, replacing it with the latest technical means of embodiment and artistic expression. The article provides a comparative analysis of fairy tales about the Little Red Riding Hood and Cinderella and their film adaptations.
