В даному дослідженні ми розглянемо структуру міфу: його формотворення в архаїчно-традиційному та сучасному виявах. А точніше, спробуємо обґрунтувати думку, що надмірне міфотворення до якого схиляється сучасна культура є не більше ніж процесом безґрунтовної симуляції та впадання в ілюзії, що спричиняє «хворобу» сучасності, як на суспільному так і духовному рівнях буття людини. Якщо в кращих
традиціях юнгіанської думки, сприйняти той факт, що людина без міфу неможлива, оскільки за інших обставин, вона є вирваною з коренем рослиною, що втратила зв'язок з минулим. То на сьогодні ми можемо констатувати факт «виривання», який вже відбувся, а той спосіб в який людина продовжує міфотворення є безсвідомим маренням на тлі суспільних та культурних міфологем. Таким чином, в межах культури споживацтва встановлюються практики автоматичного та безсвідомого прийняття всього, що постулює міф. А вкрай поспішне мислення сучасної людини не залишає місця для розважливого критичного погляду обивателя. Людина виявляється надто податливим реципієнтом, що ладен повсякчас сходити до рівня симулякра у всій його повноті вираження. І власне, позбутість міфу будьякої чудернацької витворності, лише підтверджує пласкість людського світосприйняття. Людина дивиться на міф, немовби зачудований першовідкривач на природну дивовижу. Власне таким чином і розчаровується в ньому та перекочовує до наступної міфологеми.
We will consider the structure of the myth: its formation in archaic-traditional and modern images. We will also try to substantiate the opinion that the artificial myth-making to which modern culture is inclined is nothing more than a process of groundless simulation and entering into an illusion, and also causes the “disease” of modernity, both at the social and spiritual level of a person. Within the limits of the culture of consumerism, practices of automatic and unconscious acceptance of everything postulated by the myth are established. And the extremely hasty thinking of today's people leaves no room for prudent critical thinking. A person looks at a myth, as if he were an amazed discoverer of a natural wonder. In fact, in this way, he becomes disappointed in him and moves on to the next mythologeme. This is due to the fact that the culture of consumerism forms the language “on the contrary”. It takes the empty illusion of the form of myth and tries to give
it temporary meanings and juggles the latter to support the illusory functioning and viability of man within it. That is why, in our investigation, we turn to the archaic myth, which is an “exemplary” model of myth-making.
