Статтю присвячено дослідженню модифікацій технічної творчості в оптиці постіндустріального суспільства. особливу увагу приділено розгляду проблеми відчуження результату і продукту технічної творчості від людини. Показано, що соціокультурні трансформації постіндустріального суспільства торкаються всіх сфер матеріальної і духовної культури. У культурі постіндустріального суспільства створюються рамкові умови для порушення балансу між homo faber та homo creator, які вже не доповнюють одне одного, а вступають в суперечку. Особливо це торкається технічної творчості у сфері новітніх інформаційних технологій де створюється ілюзія, що суб’єкт технічної творчості вже немає нічого спільного зі своїм витвором. Перенасиченість інноваційними оновленнями та висока технологічність світу повсякденності сучасної людини призводить до принципового нерозуміння онтологічних основ удосконалення людської природи, в сенсі коментаторської філософської антропології та коментаторської педагогіки, як творчого самоздійснення людини, зводиться до слідування алгоритмам та механічного набуття навичок для виживання у світі «техне». У статті доводиться, що як здійснення людиною життєтворчості в модусах ейфорії від технічних інновацій, так і моделювання життєвих стратегій на засадах технофобії, є однаково руйнівним для людини. Адже вона втрачає орієнтири у просторі високотехнологічного світу, порушуючи баланс між творчою адаптацією та примусом дресури або запереченням її боязню технічних інновацій. Проаналізовані ризики та можливі наслідки виходу технічної творчості за межі встановлені етикою відповідальності, особливо у сфері штучного інтелекту, а також визначено амбівалентність технічної творчості в оптиках війни і миру.
The article is dedicated to the exploration of modifications of technical creativity in the context of post-industrial society. Special attention is given to the examination of the issue of alienation of the result and product of technical creativity from the individual. It is demonstrated that the sociocultural transformations of post-industrial society affect all spheres of material and spiritual culture. In the culture of post-industrial society, framework conditions are established that disrupt the balance between homo faber and homo creator, which no longer complement each other, but rather clash. This is especially relevant in the realm of advanced information technologies, where an illusion is created that the subject of technical creativity has nothing in common with their creation. The saturation with innovative updates and the high technological nature of the everyday world of modern individuals leads to a fundamental misunderstanding of the ontological foundations of human improvement. In the sense of commentary-based philosophical anthropology and commentary-based pedagogy, the act of creative self-realization of individuals is reduced to following algorithms and mechanically acquiring skills for survival in the world of “techne”. The article argues that both the realization of life-creating potential in the modes of euphoria from technical innovations and the modeling of life strategies based on technophobia are equally destructive for humans. This is because they lose their bearings in the space of the high-tech world, disrupting the balance between creative adaptation and the compulsion of training or the denial of their fear of technical innovations. The risks and possible consequences of technical creativity surpassing the established ethical boundaries are analyzed, particularly in the field of artificial intelligence. The ambivalence of technical creativity in the perspectives of war and peace is also identified.
