Метою роботи було визначити надійність тесту реакції вибору для контролю навчально-тренувального процесу кваліфікованих спортсменів воротарів у футболі. Використовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та мережі Інтернет, медико-біологічні методи, педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Відповідні обчислення проведено з використанням пакету аналізу комп’ютерної програми MS Excel і функцій комп’ютерного пакету Statistica. Дослідження охоплювали 11 воротарів у футболі Української Прем’єр-ліги. Вимірювання часу складної реакції проводилося на початку навчально-тренувальних занять у десяти спробах. Результат фіксувався з точністю до однієї мілісекунди. Виявлено, що індивідуальна варіація результатів вимірювань часу складної реакції виявилася на середньому рівні (V=3,8÷22,1%). За величиною коефіцієнта інтракласової кореляції (ІСС=0,747) надійність тесту на латентний час може бути оцінена прийнятною. Тест може застосовуватися для індивідуального підходу в оцінюванні стану воротарів у футболі та відповідного управління його ігровою діяльністю.
The purpose of the work was to determine the reliability of the choice reaction test for monitoring the educational and training process of qualified football goalkeeper athletes. The following research methods were used: theoretical analysis and generalization of data from scientific and methodological literature and the Internet, medical and biological methods, pedagogical observation, methods of mathematical statistics. The corresponding calculations were carried out using the analysis package of the MS Excel computer program and the functions of the Statistica computer package. The study covered 11 goalkeepers in the Ukrainian Premier League. Complex reaction time was measured at the beginning of training sessions in ten attempts. The result was recorded with an accuracy of one millisecond. It was found that the individual variation of the results of complex reaction time measurements was at an average level (V=3.8÷22.1%). A statistically significant difference (p<0.001) was found in the complex reaction time between athletes (from 281.4±31.8 ms to 391.9±14.9 ms). The relative contribution of the difference in complex reaction time between athletes (28.5%) to the total variation was significantly smaller than the corresponding contribution of the variation between attempts (71.5%). According to the value of the intraclass correlation coefficient (IСС =0.747), the reliability of the latent time test can be estimated as acceptable. The test can be used for an individual approach in assessing the condition of goalkeepers in football and the appropriate management of his game activity.