В дисертаційній роботі визначено сутність категорії «пізнавальна самостійність», удосконалено її структуру, обґрунтовано основні теоретико-методологічні засади її дієвого формування. Теоретично та методично обгрунтовано пряму функціональну залежність між рівнями пізнавальної самостійності учнів та рівнями їх якісних показників у навчанні фізики. Уточнено критерії визначення рівнів пізнавальної
самостійності старшокласників у навчанні фізики, в якості яких використано пізнавальний інтерес, цілевизначеність, пізнавальну активність, організованість, самостійність мислення, здатність учня до самоконтролю, самооцінки та рефлексії діяльності.
In the dissertation it was theoretically substantiated topicality and basic principles of forming cognitive independency in the process of teaching physics, which is the basis for self-development, self-realization and readiness for self-education. It is defined the essence and place in the conceptual terminology of modern pedagogical category «cognitive independence» of students. It is found that the structure of cognitive independency in learning physics by students includes motivational, moral volitional, content active and control reflective components that in unity provide student's ability to self-motivated knowledge seeking, learning ways of studying and applying knowledge of physics. There has been defined direct functional dependency between cognitive independency and effectiveness in teaching physics to senior pupils.
