Якість життя у контексті здоров’я людини детерміновано системою певних чинників, серед яких одну з лідируючих позицій займає фізична активність, зниження якої є прогностичним фактором погіршення рівня якості життя та незалежним чинником розвитку захворювань у людей старше 50 років. Фізична активність важлива в будь-якому віці, проте вік є немодифікований фактор, пов’язаний з її зниженням та погіршенням показників якості життя. За даними досліджень, рівень фізичної активності залежить від соціально-економічного статусу та освіти і корелює з показниками якості життя, які були досить низькими у літніх людей. Так у осіб до 80 років, які мали вищу освіту шанси щодо покращення показника якості життя зростали майже вдвічі. Цей зв'язок був обернено протилежним у групі осіб старше 80 років, особливо у жінок з низьким рівнем освіти та самотніх. Гендерні відмінності у показниках якості життя притаманні особам понад 65 років, разом з тим, у віці понад 75 років таких відмінностей не відмічається. Таким чином, фізично активний спосіб життя пролонговано покращує показники якості життя, що допоможе визначити вектор державної політики, спрямованої на стимулювання фізичної активності серед населення в цілому.
The quality of life in the human health is determined by a system of certain factors, the leading position of which is a physical activity. Its decrease is a prognostic factor for the deterioration of the quality of life and an independent factor in diseases of people over 50 years old. Physical activity is a significant at any age, but age is an unmodified factor associated with its decline and deterioration of quality-of-life indicators. According to the research, the level of physical activity depends on as socio-economic status as education and correlates with indicators of quality-of-life that are quite low in older people. For example, among persons aged 80 years who had a higher education, the chances of improving their quality-of-life indicator increased almost twice. This relationship was reversed in the group of people older than 80 years, especially in women with a low level of education and single women. Gender differences in quality-of-life indicators are characteristic of persons over 65 years of age, however, at the age of over 75 such differences are not noted. Thus, a physically active lifestyle improves quality of life indicators over time, which will help determine the vector of state policy aimed at stimulating physical activity among the population completely.
