Дисертацію присвячено дослідженню проблеми діагностики та корекції дисграфії у молодших школярів ЗЗСО. Розроблено комплексний підхід до аналізу порушень письма в учнів молодших класів ЗЗСО та розробки змісту корекційнорозвивального комплексу логопедичної роботи, який враховує нейропсихологічну та психолінгвістичну структуру письма, індивідуальну структуру дисграфічного порушення, причини та механізми, що зумовлюють виникнення дисграфічних помилок, когнітивні особливості учнів. На основі створеної діагностичної моделі та методики визначено рівні сформованості навички письма в учнів із дисграфією та структуру дисграфічних порушень у молодших школярів ЗЗСО (причини, мовленнєві та немовленнєві симптоми, механізми дисграфічних фонемо-графічних помилок).
Поглиблено та уточнено дані щодо поширеності дисграфії серед учнів ЗЗСО. Теоретично обґрунтовано та розроблено корекційно-розвивальний методичний комплекс логопедичної роботи з подолання дисграфії у молодших школярів ЗЗСО, системна, реалізація якого довела його ефективність.
The thesis has considered the development of a system of psycho-pedagogical tools for the dysgraphia disorders diagnosis and correction among primary schoolchildren of secondary general-education institutions. It demonstrates the results of the analysis of the fundamental classical and modern scientific research into the process of mastering writing by primary schoolchildren as a complex multi-level arbitrary mental process. The thesis highlights modern approaches to the study of writing disorders (psycholinguistic, clinicopsychological, neuropsychological, psychological and pedagogical) among younger schoolchildren with impaired and typical speech and psychophysical development. The conceptual content of the term "dysgraphia" has been expanded and clarified as a steady specific and systemic impairment of the formation and automation of writing skills, which hinders the complete development of written speech as means of communication and the
formation of students' language abilities and skills. There has been identified a contradiction between the modern requirements of the educational process and the ability of children with dysgraphia to completely gain knowledge, skills and abilities in the subjects of the language cycle along with the insufficiently formed class teachers’ knowledge of the dysgraphia disorders structure, methods and techniques of their correction for primary schoolchildren.
