У статті розглянуто питання важливості взаємодії педагогів-предметників з метою якісного обстеження психічного стану молоді та виявлення психічних захворювань, які перебувають у латентній фазі. Метою статті є актуалізація необхідності використання інтерактивних інтегративних форм роботи на уроках у якості комплексної діагностики психоемоційного стану молоді. Оскільки чисельність молоді з ознаками травм розвитку, ПТСР, депресивних розладів в умовах воєннного стану стрімко збільшується, а рівень навченості знижується, то виникає потреба у адаптації підходу до впровадження освітньої програми та зниження рівня інвалідації молоді. Для досягнення поставленої мети було визначено ряд завдань: теоретично дослідити та узагальнити провідний науковий досвід щодо особливостей проведення комплексного обстеження здобувача освіти; визначити основні вимоги до особистості педагога та його професійної підготовки у розрізі діагностичної роботи; запропонувати напрямки удосконалення професійної підготовки педагогів з проведення основних етапів патопсихологічного обстеження, адаптованих до освітнього процесу; аргументувати важливість комплексної взаємодії батьківсько-педагогічного колективу у питаннях збереження ментального здоров’я молоді. Дослідження було проведено з використанням методів теоретичного, емпіричного дослідження та загальних методів наукового дослідження.
The article deals with the importance of interaction between subject teachers in order to qualitatively examine the mental state of young people and identify mental illnesses that are in the latent phase. The purpose of the article is to actualize the need to use interactive integrative forms of work in the classroom as a comprehensive diagnosis of the psycho-emotional state of youth. Since the number of young people with signs of developmental trauma, PTSD, depressive disorders in martial law is rapidly increasing and the level of obsession is decreasing, there is a need to adapt the approach to the implementation of the educational program and reduce the level of youth disability. To achieve this goal, a number of tasks were identified: to theoretically study and summarize the leading scientific experience on the peculiarities of conducting a comprehensive examination of an education applicant; to determine the basic requirements for the personality of a teacher and his/her professional training in the context of diagnostic work; to propose directions for improving the professional training of teachers in conducting the main stages of pathopsychological examination adapted to the educational process; to argue the importance of complex interaction between parental and pedagogical. The study was conducted using the methods of theoretical, empirical research and general methods of scientific research.
