Актуальність статті зумовлена пошуком шляхів ефективного розвитку соціальної активності здобувачів вищої освіти у ЗВО під час війни та у поствоєнний період. Встановлено, що соціальна активність студента – це риса його способу життєдіяльності у процесі фахової підготовки, що відображає міру спрямованості його здібностей, знань, навичок, прагнень, концентрації вольових, творчих зусиль на
реалізацію нагальних потреб повоєнного суспільства, інтересів, ідеалів. Звернено дослідницьку увагу на вплив освітнього середовища педагогічного закладу вищої освіти на розвиток соціальної активності студентів. Зокрема, це середовище характеризується нами як таке, де здобувачі вищої освіти можуть навчатися та розвиватися, набуваючи різноманітний культурний і соціальний досвід через участь у спеціально організованих заходах, спрямованих на задоволення їхніх соціокультурних потреб, що передбачають соціальну та культурну взаємодію, яка відбувається під час їхньої фахової підготовки.
The relevance of the article is determined by the search for ways to effectively develop the social activity of students in higher education institutions during the war and in the post-war period. It has been established, that a student's social activity is a feature of his/her way of life in the process of professional training, which reflects the degree of orientation of his/her abilities, knowledge, skills, aspirations, concentration of volitional and creative efforts to meet the urgent needs of post-war society, interests, ideals. The research focuses on the influence of the educational environment of a pedagogical higher education institution on the development of students; social activity. In particular, we characterise this environment as one where higher education students can learn and develop, gaining a variety of cultural and social experiences through participation in specially organised activities aimed at meeting their socio-cultural needs, which involve social and cultural interaction that takes place during their professional training.
