Дослідження присвячене проблемі формування наукового світогляду студентів через призму різних наукових напрямів. Висвітлення історико-педагогічного контексту означеної проблеми виокремлює актуальність її вивчення. Використання системно-структурного аналізу дозволяє систематизувати предметні аспекти на основі принципів єдності та цілісності. Мета статті – аналіз зовнішніх чинників формування наукового світогляду студентів у контексті педагогічного та історіософського аспектів становлення вітчизняної освіти. Здійснено перегляд заявленої проблеми з погляду комплексної системи зовнішніх та внутрішніх взаємодій, що кристалізувалися на рівні зовнішньо- детермінантного впливу, який став передумовою феноменологічного формування: історичних взаємодій, соціокультурних (космополітичних) взаємодій, галузево-нормативних взаємодій, загально-інституційні аспекти взаємодій та педагогічний аспект взаємодій. Академічна спільнота віддзеркалює свої світоглядні позиції у відношенні до соціально-політичного ладу. З історико-педагогічної перспективи, принцип побудови системи освіти на основі принципу наступності сприяв формуванню цілісної мережі освітніх закладів, де навчання мало перетворити вихованця в студента. За такої побудови освітньої системи університет вважався вершиною навчально-наукової ієрархії, тому феноменологічне формування на особистісному рівні здійснювалося в атмосфері академічних умов. Досліджено період першої та другої половин ХІХ століття створення та діяльності
університетів Наддніпрянської України, а також вплив промислового перевороту на
освіту та розвиток продуктивних сил. Навчання в університетах викликало активну співпрацю, що призвела до структурних змін на факультетах та розвитку студентоцентрованих наукових проєктів.
The study is devoted to the problem of forming students' scientific outlook through the prism of dif erent scientific fields. The historical and pedagogical context of this problem underlines the relevance of its study. The use of systemic structural analysis allows the systematisation of subject aspects on the basis of the principles of unity and integrity.
The purpose of the article is to analyse the external factors of the formation of students' scientific outlook in the context of the pedagogical and historiosophical aspects of the formation of national education. The stated problem was considered from the point of view of a complex system of external and internal interactions crystallised at the level of external deterministic influence, which became a prerequisite for phenomenological formation: historical interactions, socio-cultural (cosmopolitan) interactions, sectoral and normative interactions, general institutional aspects of interactions and the pedagogical aspect of interactions. The academic community reflects its worldview positions in relation to the socio-political system. From the historical and pedagogical point of view, the principle of building the educational system on the basis of the principle of continuity contributed to the formation of an integral network of educational institutions, where education should turn a pupil into a student. With such a structure of the educational system, the university was considered the top of the educational and scientific hierarchy, so phenomenological education at the personal level took place in the atmosphere of academic conditions. The article examines the period of the first and second half of the nineteenth century, when universities were established and operated in Naddniprianshchyna, as well as the impact of the industrial revolution on education and the development of productive forces. Studying at universities triggered active cooperation, which led to structural changes in faculties and the development of student-centred research projects.