Історія та розвиток катехизації в первісній церкві

Abstract

Катехизація як складова християнської педагогіки покликана навчати та супроводжувати осіб на шляху пізнання своєї віри, готувати до Таїнства Хрещення або допомагати у її поглибленні тим, хто вже є охрещеними. Катехизація має свою багату історію: виникнення, розвитку та трансформації процесу поширення Слова Божого. У статті розглянуто умови, за яких катехиза з’явилась у первісній Церкві: від проголошення Євангелія Ісусом Христом й апостолами та часу розквіту катехитичного вчення і до VI століття, коли стало загальноприйнятим охрещувати дітей, а катехуменат (підготовка дорослих осіб до Таїнства Хрещення) поступово втрачає свою актуальність. Зокрема проаналізовано зміст апостольської керигматичної проповіді (найперший заклик повірити в Христа), яка має свою структуру, специфіку та методи. Проголошуючи основні правди віри, проповідники мали на меті за доволі короткий час якнайповніше роз’яснити суть Христової благовісті. Це вказувало на те, що проповідники мали бути освіченими, а проповідь добре підготована. Також наведено приклади із Святого Письма впливу такого проголошення на слухачів Доброї Звістки. Названо основні умови, згідно яких допускали катехуменів до Хрещення, а згодом і до свідчення (проповідування) християнської віри. Покаяння за свої гріхи, що було ознакою прийняття Христової Благовісті включало: переміну думок, зміну способу життя та бажання жити згідно того, що віра навчає. Зокрема були певні вимоги до професійної діяльності осіб, що бажали охреститись та також бути проповідниками. У статті коротко проаналізовано причини зміни термінів підготовки до Таїнства Хрещення та поступового занепаду практики катехуменату у VI столітті. Також у праці виділено головні риси катехизи апостольської Церкви та названо важливі аспекти, що необхідно враховувати у катехитичному процесі сучасності.

Catechesis, as a component of christian pedagogy, is intended to teach and accompany people on the path of learning about their faith, to prepare for the Sacrament of Baptism or to help deepen it for those who are already baptized. Catechesis has its own history: the emergence, development and transformation of the process of spreading the Word of God. The article examines the conditions under which catechism appeared in the early Church: from the proclamation of the Gospel by Jesus Christ and the apostles and the period of the greatest development of catechetical education to the 6th century, when it became gen-erally accepted to baptize children, and the catechumenate (preparation of adults for the Sacrament of Baptism) gradually lost its relevance. In particular, the content of the apostolic kerygmatic sermon (the very first call to believe in Christ) is analyzed, which has its own structure, specifics and methods. Proclaiming the main truths of faith, preachers aimed to explain the essence of Christ's gospel as fully as possible in a relatively short time. This indicated that the preachers had to be educated and the sermon well prepared. Examples from the Holy Scriptures of the influence of such a proclamation on the listeners of the Gospel are also given. The main conditions under which catechumens were admitted to Baptism, and later to testifying (preaching) of the christian faith are named. Repentance for one's sins, which was evidence of accepting Christ's Gospel, included: a change of thoughts, a change of lifestyle and a desire to live according to what the faith teaches. In particular, there were certain requirements for the professional activity of persons who wished to be baptized and also to be preachers. The article briefly analyzes the reasons for the change in the terms of preparation for the Sacrament of Baptism and the gradual decline of the practice of the catechumenate in the 6th century. The article also highlights the main features of the catechesis of the Apostolic Church and names important aspects that must be taken into account in the modern catechetical process.