На матерiалi iнтерпретацiй феномену видимого i невидимого у працях Сковороди i Гете аналiзуються витоки сучасної культури зображення, яка попри не порiвняльнi технiчнi i технологiчнi можливостi зберiгає деякi суперечливi моменти процесу секуляризацiї. Це знаходить прояв у постсекулярних тенденцiях сьогодення, якi несуть на собi вiдбиток ризикiв i досягнень доби Просвiтництва. Розглядаються трансформацiї платонiзму i неоплатонiзму у дiалогах Сковороди, де зображення має амбiвалентний функцiональний потенцiал: надає iмпульсiв для проникнення у царину невидимого i разом з цим приховує невидиме, створюючи iлюзiї, вказуючи людинi хибнi шляхи i перспективи. Зосереджується увага на тому, як Сковорода обґрунтовує можливостi подолати цi загрози i ризики через трансформацiї тiлесного на духовне. Сократiвський iмператив «Пiзнай себе!» Сковорода перетворює на практичну вимогу подвiйної герменевтики зображення, що здiйснюється через вiру, яка вiдкриває шлях свiтла i змiнює iнтенцiональнiсть споглядання. Вiд зваблення барвами людина у своєму духовному розвитковi просувається справжньої гармонiї кольорiв, заданої творцем. Гете, на вiдмiну вiд Сковороди, здебiльшого зосереджується на реабiлiтацiї видимого як джерела пiзнання i розвитку людської чуттєвостi. Гете пропонує мiждисциплiнарний аналiз фарб i кольорiв, акцентуючи взаємозв’язок їх фiзичного, хiмiчного, психологiчного i морально-етичного аспектiв Обидва пiдходи мiстять у собi зародки сучасної культури зображення.
The origin of the contemporary image culture are analysing on the materials of the interpretations which are made by Skovoroda and Goethe of the visible and invisible phenomena. This comparison if founded on assumption that the contemporary image culture despite of new technically and technological possibilities retains some contradictory moments of the secular process taking place in the post-secular contexts bearing some imprints of risks of the Enlightenment age. Some transformations of Platonism and Neo-Platonism are considering on Skovoroda’s dialogues in which the image has an ambivalent functional potential with giving impulses for penetrating in the field of the invisible and at the time making it hidden by producing illusions, opening false ways and perspectives for people. The attention is concentrated on Skovoroda’s arguments of the possibilities to remove these contradictions through transforming the physical into spiritual. The imperative of Socrates “Know thyself” contains by Skovoroda practical demands for the duple hermeneutics of image what could be realized by faith which opens the way of the light and change the intentionality of contemplation. Goethe unlike Skovoroda is more concentrated on rehabilitation of the visible as a source of immediate cognition and development of human sensory abilities. Goethe proposes in his doctrine interdisciplinary analysing of colours also paints and shadows in their interdependently in physics, chemistry, psychology and ethics fields. These both approaches contain some elements of the contemporary image culture.
