Стаття пропонує культурологічний аналіз історії формування поняття креативних індустрій та розвитку креативних індустрій як соціокультурної практики від моменту зародження до сьогодення. Розкрито генеалогію сучасної креативної економіки від індустріальних революцій XIX-XX століття. Підкреслено стирання кордонів між споживанням та виробництвом контенту в контексті сучасних креативних практик. Проаналізовано економічний та соціокультурний потенціал розвитку креативних індустрій для України, а також останні законодавчі ініціативи, що сприяють створенню умов для розвитку креативних індустрій. Виявлено, що попри ризикованість реалізації проектів у даній галузі в сучасних умовах, вона все ж несе небачені трансформативні можливості як для новітніх, так і для традиційних культурних практик і просторів (музеї, театри) в умовах пандемії Covid-19.
The article provides a cultural analysis of the history of forming the concept of creative industries and developing creative industries as a sociocultural practice from the origin to the modern era. The author covers the genealogy of modern creative economy from the industrial revolutions of the 19th – 20th centuries. The blurring of the boundaries between consumption and production of content in the context of modern creative practices is emphasized. It is analyzed the economic and socio-cultural potential of the development of creative industries for Ukraine, as well as the latest legislative initiatives that contribute to creating conditions for the evolution of creative industries. The research establishes that despite the current riskiness of projects’ implementation in the relevant realm, it has unprecedented transformative potential for both new and traditional practices and spaces (museums, theatres) amidst the COVID-19 pandemic.
