Дисертація присвячена дослідженню сутності, ролі, вікових особливостей та особистісних детермінант прояву турботи про себе, її структури, критеріїв, показників вимірювання, визначенню умов, шляхів та засобів впливу на підвищення інтенсивності самоустановки турбуватися про себе у ранньому юнацькому віці. У роботі представлений аналіз науково-теоретичних концепцій та підходів до вивчення проблеми турботи про себе у зарубіжній, радянській та вітчизняній психології, розкриті вікові особливості її прояву. Визначено структуру (когнітивний, афективний, поведінковий компоненти) турботи про себе, критерії і показники її діагностування (саморозуміння: самоусвідомлення, аутосимпатія: самоприйняття, автономність: самопідтримка), особистісні детермінанти цього феномена самосвідомості (ставлення до майбутнього, фрустраційна толерантність, самоефективність), описана їх структура та рівні прояву.
The dissertation describes the research of the essence, the role, the structure, the criteria, the index for the measurement, psychological peculiarities of personal determinants of self-care, and the search of effective ways and methods of optimization at the adolescent age. The dissertation shows the analysis of scientific theoretical conceptions, approaches to the research of self-care in foreign, soviet and the native literature and opens age peculiarities of its display. The structure (cognitive, affective, behavioral components) of self-care criteria of its diagnostics (self-understanding, selfsympathy, self-sufficiency), personal determinants of this phenomenon (attitude to the future, tolerance to the frustration, self-efficacy), the structure and the levels of their display are determined.
