Смислова алогічність у процесі мислення

Abstract

Статтю присвячено встановленню емпіричного зв’язку смислової алогічності з іншими властивостями мислення. Алогічність визначається як змістовна протилежність суджень, що об’єктивується у суперечних тезах, які не можуть одночасно бути істинними. Автором припускається, що алогічність виступає одним із нижчих рівнів мислення й актуалізується у випадку неспроможності індивіда піднятися до операціоналізації когнітивного матеріалу за допомогою законів формальної логіки. Математично-статистичний аналіз емпіричного матеріалу показав, що для більшої половини досліджуваних властиве використання алогічних формулювань при побудові смислу. Водночас, кількість таких формулювань є незначною та досить сильно коливається, щоб можна було встановити закономірність їхньої появи. Характерним є те, що кількість алогічних формулювань під час виконання завдання зростає. Алогічні судження мають помірний обернений зв’язок із логічними судженнями. Явище алогічності знижує загальний рівень сформованості смислу, але ця тенденція не є виразною.

The article is aimed at establishing an empirical connection between semantic illogicality and other properties of thinking. Illogicality is defined as the semantic opposite of judgments, which is objectified in contradictory theses that cannot be true at the same time. The author assumes that illogic is one of the lower levels of thinking and is actualized in the case of an individual’s inability to rise to the operationalization of cognitive material using the laws of formal logic. Mathematical and statistical analysis of the empirical material showed that the use of illogical formulations in the construction of meaning is typical for more than half of the researched. At the same time, the number of such formulations is insignificant and fluctuates quite strongly, so that it is possible to establish the regularity of their appearance. It is characteristic that the number of illogical formulations increases during the execution of the task. Illogical judgments are moderately inversely related to logical judgments. The phenomenon of illogic lowers the overall level of meaning formation, but this tendency is not pronounced.