У дисертації досліджено проблему формування вокально-слухових навичок майбутнього вчителя музики у процесі фахової підготовки. Уточнено дефініцію “вокальний слух” та конкретизовано сутність поняття “вокально-слухові навички”, визначено їх структурні компоненти - мотиваційний, когнітивний та операційний. У дисертації розкрито специфіку формування вокально-слухових навичок майбутніх
педагогів-музикантів, доведено залежність ефективності даного процесу від реалізації педагогічних умов - формування вокально-слухацької установки, оволодіння спеціальними вокально-теоретичними знаннями, опанування практичними прийомами вокально-слухового діагностування власного та дитячого
співацького процесу. Розроблено та застосовано у педагогічному експерименті
систему критеріїв визначення рівнів сформованості вокально-слухових навичок майбутніх вчителів музики. Науково обґрунтовано і перевірено на практиці педагогічну модель, яку реалізовано в експериментальній методиці поетапного формування вокально-слухових навичок майбутнього вчителя музики.
В диссертации исследована проблема формирования вокально-слуховых навыков будущего учителя музыки в процессе его профессиональной подготовки. Уточнена дефиниция “вокальный слух” и конкретизирована сущность понятия “вокально-слуховые навыки”, определены их структурные компоненты - мотивационный, когнитивный и операционный. В диссертации раскрыта специфика формирования вокально-слуховых навыков будущих педагогов-музыкантов, доказана зависимость эффективности данного процесса от реализации педагогических условий - формирования вокально-слуховой установки, приобретения специальных вокально-теоретических знаний, освоения практических приёмов самодиагностики и диагностики певческого процесса ученика. Разработана и применена в педагогическом эксперименте система критериев определения уровней сформированности вокально-слуховых навыков. Научно обоснована и проверена на практике педагогическая модель, которая реализована в экспериментальной методике поэтапного формирования вокально-слуховых навыков будущего учителя музыки.
In dissertation the problem of forming of vocally-auditory skills of future music master is studied in the process of professional training on the musical-pedagogical faculties of higher pedagogical educational establishments. As a result of study of psychological, physiological, pedagogical and art literature the specific of vocally-auditory activity of future teacher-musician is analyzed from positions of bioacoustics, anatomy-physiology and theory of singing voice. It is set that vocallyauditory perception of process of phonation is basis of vocally-auditory activity, vocal ear, vocally-auditory skills. Vocally-auditory perception of singing sound consists of two structural components: vocally-physiological and vocally-analyzing. A vocallyphysiological component consists of five elements and there are different analyzers systems of man in their basis : auditory, visual, motive, speech-motive, haptic. A vocallyanalyzing component consists of six elements: acoustic, visual, proprioreception, baroreception, vibration reception and “ideomotor introjections”. These structural components carry out the process of perception, which has two levels: filtration and analysis.
