Диссертация посвящена изучению категории оценки на деривационном уровне (эва-люативности), что на сегодня остается не до конца изученной проблемой. В работе проанализированы средства репрезентации категории оценки в морфемно-словообразовательной структуре слова, установлен словообразовательный потенциал слов всех частей речи русского языка относительно их способности образовывать оценочные про-изводные определены основные способы образования эвалюативных имен существительных, имен прилагательных, наречий, слов категории состояния, глаголов, структурных слов. В рамках разграничения понятий “аксиологичность” и “эвалюативность”, “объективная” и “субъективная” оценка дается характеристика разновидностей эвалюативов. Определено, что наибольшее количество эвалюативов в русском языке мотивируется именами существительными, прилагательными, наречиями; значительно меньшее – словами категории состояния, глаголами, междометиями, частицами, местоимениями. Совсем не об-разуют оценочных производных числительные, союзы, предлоги, глагольные связки, модаль-ные слова (от последних возможны окказиональные образования с синкретичной семантикой).
Дисертацію присвячено актуальній проблемі – дослідженню мовних засобів категорії оцінки. У роботі виявлено засоби репрезентації категорії оцінки у морфемно-словотвірній структурі слова, встановлено словотвірний потенціал слів усіх граматичних класів російської мови щодо їх здатності утворювати оцінні похідні. Визначено основні способи творення ева-люативних іменників, прикметників, прислівників, дієслів та структурних слів: афіксація, складання, графіксація. У межах диференціації понять “аксіологічність” і “евалюативність“, “об’єктивна” та “суб’єктивна оцінка” характеризуються різновиди евалюативів. З’ясовано, що найбільша кількість евалюативів мотивується іменниками, прикметни-ками, прислівниками; значно менша – дієсловами, вигуками, частками, займенниками. Зовсім не утворюють оцінних похідних числівники, сполучники, прийменники, дієслова-зв’язки, модальні слова. У творенні евалюативів домінують суфіксальні афікси; можуть брати участь також префі-кси, префіксоїди, повторення основ. Конкретне значення поліфункціональних афіксів уточню-ється контекстом. Суб’єктивно-оцінні деривати творяться способами: суфіксальним, префіксальним, складання та деякими оказіональними способами.
The dissertation is devoted to the study of the category of evaluation on the derivational level (evaluativeness), which remains an issue not studied enough. The means of representation of the category of evaluation in the morphemic-word building structure of the word are revealed in the paper. The word building potential of words of all Russian parts of speech concerning their ability of creating evaluative derivatives is specified there. The au-thor define general means of creating evaluative nouns, adjectives, adverbs, verbs, and structural words as a part of delimitating notions ‘axiologiness’ and ‘evaluativeness’, objective and subjective evaluation. The description of evaluatives varieties is given in the dissertation. Most number of evaluatives is motivated by nouns, adjective, and adverbs. The considerable less number is motivated by verbs, interjections, particles, pronouns. Numerals, conjunctions, prep-ositions, modal words are not able to motivate evaluatives. Modal words can form occasional deri-vates with the syncretic semantics. Suffixes dominate in evaluatives forming, but the latter can be formed by prefixes, prefixoids, and reduplication as well. The definite meaning of the poly-functional suffixes is specialized by the context.
