Комунікативно-прагматичний потенціал алюзії в англійському та українському публіцистичному дискурсі

Abstract

У дисертаційному дослідженні запропоновано новий підхід до зіставно-типологічного аналізу алюзивних мовленнєвих актів в англійському та українському публіцистичному дискурсі. Узагальнено теоретико-методологічні засади вивчення алюзії з позицій комунікативної прагматики, впроваджено методику зіставлення алюзивних мовленнєвих актів; проаналізовано структуру й типи алюзивних мовленнєвих актів, комунікативні стратегії і тактики вживання алюзій, способи алюзивної семантизації концептів; скласифіковано англійські та українські алюзії за формою, трансформантами і джерелом посилання, виявлено спільні та відмінні способи й засоби реалізації комунікативно-прагматичного потенціалу алюзії у зіставлюваних мовах.

Диссертация посвящена сопоставительному исследованию аллюзивных речевых актов в английском и украинском публицистическом дискурсе. В роботе обобщены теоретико-методологические основы изучения аллюзии с позиции коммуникативной прагматики, разработана методика сопоставления аллюзивных речевых актов; проанализированы структура и типы аллюзивных речевых актов, коммуникативные стратегии и тактики употребления аллюзий, способы аллюзивной семантизации концептов; классифицированы английские и украинские аллюзии по форме, трансформантам и источникам непрямой ссылки, установлен ряд изоморфных и алломорфных способов и средств реализации коммуникативно-прагматического потенциала аллюзии.

The dissertation introduces a new approach to the comparative and typological analysis of allusive speech acts in English and Ukrainian publicistic discourse. The paper highlights theoretic and methodological fundamentals in the study of allusion in terms of communicative pragmatics, introduces methods of comparing allusive speech acts; analyses structure and types of allusive speech acts, communicative strategies and tactics pursued by allusion, ways of allusive conceptualization; classifies English and Ukrainian allusions according to their forms, transformations and sources, identifies common and different ways and means of allusion aimed at expressing its communicative and pragmatic potential in the languages compared.