Дане дисертаційне дослідження пропонує теоретичне вирішення проблеми визначення форм опосередковування існуючих парадигм освіти з процесом становлення спільного міжнародного освітнього простору в Європі як гуманітарної події, яка не знищує унікальність та неповторність національних систем освіти. Розроблено обґрунтування трансформації філософської парадигми освіти як процесу формування методологічного фундаменту гуманістичного становлення спільного міжнародного простору освіти на основі застосування синергетичного підходу в якості адекватної методологічної основи трансформації освіти в контексті Болонських угод шляхом гуманізованого поєднання унікальностей одиничного і загального, різного в єдине.
Диссертационное исследование предлагает теоретическое решение проблемы определения форм опосредствования существующих парадигм образования с процессом становления общего международного образовательного пространства в Европе как гуманитарного события. Гуманизм парадигмы образования рассматривается как такой процес трансформации в образовании, который не уничтожает уникальность и самобытность существующих в разных странах национальных систем образования, исторически освоенного опыта и теоретических знаний.
The dissertation provides theoretic solution of the problem of definition of forms of adjustment of existing educational paradigms to the process of common international educational space in Europe as a humanitarian event that does not eliminate unique character and singularity of national educational systems. The grounding for transformation of philosophic paradigm of education as a process of formation of methodological ground of humanistic formation of common international educational space based on using of synergetic approach as adequate methodological base for educational transformation in the context of the Bologn Declarations through humanized combination of uniqueness of singular and common, different into joint is elaborated.
