Проблеми та способи підвищення ефективності підготовки викладачів фізичного виховання в закладах вищої освіти України в умовах дистанційного навчання

Abstract

Стаття присвячена питанням підготовки викладачів фізичного виховання в закладах вищої освіти України в умовах дистанційного навчання. Актуальність теми зумовлена зовнішніми факторами розвитку суспільства, що диктують найбільш життєздатний та ефективний формат здобуття освіти. Метою статті є визначення проблем, що виникають у зв’язку з необхідністю впровадження дистанційного формату, виявлення особливостей його застосування в зазначеній сфері, пошук способів підвищення ефективності освітнього процесу. Було визначено умови, необхідні для запровадження навчання за допомогою відкритих дистанційних технологій. Перспективи подальших досліджень автори вбачають у розробці методики адаптації освітніх компонентів до формату дистанційного навчання, моніторингу результатів впровадження інновацій, визначенні регіональних потреб та створенні спільних освітніх програм із провідними профільними закладами вищої освіти Європи та США.

The article is devoted to the training of physical education teachers in higher educational institutions of Ukraine in the conditions of remote education. The topicality of the topic is due to external factors of the development of society, which dictate the most viable and effective format for obtaining an education. The purpose of the article is to determine the problems that arise due to the need to implement the remote format, to identify the features of its application in this area, and to search for ways to increase the effectiveness of the educational process. Necessary conditions for the introduction of training by means of open distance technologies were defined. Among them, the most significant: the possibility of using software that is adaptable to all existing operating systems, including those based on cloud technologies; ensuring the high speed of updating educational content through the creation of small modules; responsible use of educational content development tools that allow creating objects in device formats used in an integrated intellectual environment; development of diagnostic and testing methods to determine the competence of applicants before and after training; updating the content of educational programs for the formation of necessary competencies in response to the requests of employers and other interested parties; introduction of tools for self-diagnosis of the environment to ensure the stable functioning of all its elements. The authors see prospects for further research in the development of methods for adapting educational components to the distance learning format, monitoring the results of innovation implementation, determining regional needs, and creating joint educational programs with leading professional institutions of higher education in Europe and the United States.