Системно обґрунтовано філософію екологічного людиноцентризму, проведено соціально-філософський аналіз способів та технологій зниження антропогенного навантаження на довкілля як складової підвищення екологічної безпеки українського суспільства на етапі глобалізаційноінформаційної цивілізації. Визначено філософський зміст поняття «екобезпечний поступ людства» у сучаснoмунаукoвoму та фiлoсoфськoму дискурсах, який полягає у комплексній соціально-екологічній реальності, заснованій на діалектичній єдності об'єктивного природного начала і суб'єктивного духовного начала. Соціально-екологічне буття чи реальність – це світ «другої природи» («олюдненої природи»), який заснований на потенції першої природи, тобто на речах, процесах та закономірностях, які існують незалежно від людини. За формою свого буття соціально-екологічна реальність («друга природа»)
схожа з першою, з якої вона народжується і розвивається, але в межах об'єктивного екологічного буття.
The philosophy of ecological human-centrism is systematically substantiated. The social-philosophical analysis of the methods and technologies for reducing of human impact on the environment as a part of increasing environmental safety of Ukrainian society on stage global-information civilization is performed at the research. The philosophical essence of "eco-safety progress of humanity" concept is defined at the modern scientific and philosophical discourse. This concept means the complex socio-ecological reality founded on dialectical principle of unity of objective natural basics and subjective spiritual ones. Socio-ecological being or reality is a world of "second nature" ("humanized nature"), which is based on the potency of the first nature (things, processes and patterns) which exists independently from man. The shape of his being social and ecological reality ("second nature") is similar to the first one, from which it is born and develops, but within the environmental objective existence.
