Стаття присвячена вивченню особливостей професійної підготовки магістрів у галузі фізичної культури та спорту. Її актуальність пов’язана з підвищенням відповідальності розробників освітніх програм (ОП) щодо ефективної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту, з метою вирішення проблеми якісного оздоровлення населення, чисельність якого постійно зменшується за рахунок збільшення смертності. У роботі використано метод теоретичного аналізу освітніх програм провідних університетів України у напрямі фізичного виховання і спорту, а також наукової літератури з прикладами оцінки освітніх програм Китаю. Вказана невідповідність переліку та обсягу навчальних дисциплін обов’язкових компонентів освітньо-професійної програми другого (магістерського) рівня за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт та вимог Стандарту вищої освіти за цією спеціальністю (про необхідність використання медико-біологічних методів аналізу рухової активності, змагальної діяльності, стану спортсменів і осіб, які займаються фізичною культурою). В проаналізованій освітній програмі відсутні медико-біологічні дисципліни. Тому, після закінчення магістратури, бакалаври, які отримали освіту на інших факультетах, наприклад, філологічному або історичному, не знатимуть, які умови проведення занять у тренажерних залах, яке фізичне навантаження можна використати, щоб не зашкодити людям, які приходять у фітнес центри з метою оздоровлення. Такі фахівці не зможуть здійснювати «проектну, тренувальну, науково-дослідну, інноваційну, експертну та консультативну діяльність у сфері фізичної культури і спорту», як це прописано у Стандарті вищої освіти за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт» для другого (магістерського) рівня вищої освіти у пункті «Працевлаштування випускників».
The article is devoted to the study of the peculiarities of masters professional training in the field of physical culture and sport. Its relevance is related to increasing the responsibility of developers of educational programs (ED) for the effective training of future professionals in physical education and sport, in order to solve the problem of quality rehabilitation of the population, which is constantly declining due to increased mortality. The method of theoretical analysis of educational programs of leading universities of Ukraine in the field of physical education and sport, as well as scientific literature with examples of evaluation of educational programs in China is used. The discrepancy between the list and scope of disciplines of the mandatory components of the educational-professional program of the second (master's) level in 017 “Physical Culture and Sport” specialty and the requirements of the Standard of Higher Education in this specialty (status of athletes and persons engaged in physical culture). There are no medical and biological disciplines in the analysed educational program. Therefore, after graduation, bachelors who have studied at other faculties, such as philology or history, will not know what are the conditions for training in gyms, what physical activity can be used to avoid harming people who come to fitness centres to sanitation. Such specialists will not be able to carry out "design, training, research, innovation, expert and consulting activities in the field of physical culture and sport", as prescribed in the Standard of Higher Education in specialty 017 "Physical Culture and Sport" for the second (master's) level higher education in the section "Employment of graduates".
