Взаємодія Служби безпеки України з державними та міжнародними правоохоронними інституціями у сфері протидії транснаціональній організованій злочинності

Abstract

В статті розглянуто основні форми та принципи взаємодії Служби безпеки України з державними та міжнародними правоохоронними інституціями у сфері протидії транснаціональній організованій злочинності. Проведено аналіз нормативно-правових актів, які регламентують порядок взаємодії та координації між правоохоронними органами у вказаній сфері. Зазначено, що взаємодія Служби безпеки України з міжнародними інституціями за напрямком протидії транснаціональній організованій злочинності повинна будуватись через наступні механізми: нормативно-правовий, який передбачає гармонізацію національного законодавства із процесуальними нормами іноземних партнерів; економічний, що передбачає можливість співфінансування спільних операцій та заходів; управлінсько-організаційний, який передбачає наявність організаційної підпорядкованості та підзвітності; інформаційно-комунікаційний, який передбачає ознайомлювальну діяльність в Україні щодо функцій, ролі та призначення міжнародних інституцій; контрольний, що передбачає виявлення критичних точок діяльності та формування пропозицій щодо удосконалення як окремого механізму, так і державної політики у цьому напрямі в цілому. Крім того, виділено основні форми взаємодії Служби безпеки України з державними та міжнародними правоохоронними інституціями у сфері протидії транснаціональній організованій злочинності, зокрема: кримінально-процесуальна: передбачає реалізацію норм Кримінального процесуального кодексу України; внутрішньо-правова: застосування норм права, передбачених профільними законами та міжвідомчими наказами у сфері правоохоронної діяльності; міжнародно-правова: виконання вимог міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна; організаційно-консультативна: проведення спільних нарад, семінарів, конференцій з метою розробки положень для удосконалення діючого законодавства, планування загальностратегічних заходів.

The article examines the main forms and principles of interaction of the Security Service of Ukraine with state and international law enforcement institutions in the field of combating transnational organized crime. An analysis of legal acts regulating the order of interaction and coordination between law enforcement agencies in the specified area was carried out. It is noted that the interaction of the Security Service of Ukraine with international institutions in the direction of countering transnational organized crime should be built through the following mechanisms: normative and legal, which provides for the harmonization of national legislation with the procedural norms of foreign partners; economic, which provides for the possibility of co-financing joint operations and activities; managerial and organizational, which assumes the presence of organizational subordination and accountability; informational and communicative, which provides for familiarization activities in Ukraine regarding the functions, role and purpose of international institutions; control, which involves the identification of critical points of activity and the formulation of proposals for the improvement of both a separate mechanism and state policy in this direction as a whole. In addition, the main forms of interaction of the Security Service of Ukraine with state and international law enforcement institutions in the field of combating transnational organized crime are highlighted, in particular: criminal-procedural: provides for the implementation of the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine; internal-legal: application of legal norms provided for by specific laws and interdepartmental orders in the field of law enforcement; international legal: fulfillment of the requirements of international treaties of Ukraine, as well as the founding acts and rules of international law enforcement organizations, of which Ukraine is a member; organizational and advisory: holding joint meetings, seminars, conferences with the aim of developing provisions for improving the current legislation, planning general strategic measures.